«Ніч жаху», нове бачення «Мумії» та номінант на Оскар-2026. Кінопрем'єри тижня

Цього тижня в кінопрокат вийшли чотири нові фільми, а також культова японська анімаційна стрічка «Літні ігри» 2009 року випуску. «Главком» детально розказує про ці та інші прем'єри 16 квітня 2026 року.

• Країна: Франція, Іран, Люксембург
• Режисер: Джафар Панагі
• Актори: Вахід Мобассері, Мар'ям Афшари, Ебрахім Азізі, Хадіс Пакбатен

Фільм «Проста випадковість» – драма Джафара Панагі, одного з найвідоміших іранських режисерів-дисидентів, володаря головних нагород Каннського, Берлінського та Венеційського міжнародних кінофестивалів. Стрічка поєднує особисту історію з темою пам'яті, насильства і неможливості встановити абсолютну правду. У центрі сюжету – автомеханік Вахід, який випадково впізнає свого колишнього тюремного ката після дорожньої аварії. Єдина деталь, що запускає підозру – характерний звук протеза. Саме так він колись запам'ятав свого мучителя, адже ніколи не бачив його обличчя. Жага помсти виникає миттєво, і Вахід викрадає цього чоловіка, щоб з'ясувати правду. Швидко стає зрозуміло: він не може бути впевненим у своїх підозрах.

Щоб підтвердити або спростувати свої здогадки, герой починає шукати інших колишніх політичних в'язнів. У фільмі з’являються персонажі, яких грають Мар'ям Афшари, Ебрахім Азізі та Хадіс Пакбатен – кожен із них додає власну версію минулого. У результаті історія перетворюється на серію свідчень, де пам'ять, страх і травма впливають на правду не менше, ніж факти.

Виробництво фільму відбувалося в Ірані в умовах серйозних обмежень для Джафара Панагі. Над зйомками працювала невелика команда, без масштабного продакшну. Частину сцен знімали без офіційних дозволів – зокрема, епізоди в автомобілі фіксували прямо під час руху в реальному міському трафіку Тегерана. Актори фактично грали сцену в умовах живого міста, без перекриття руху і без можливості багаторазових дублів. Значна частина фільму «Проста випадковість» побудована на довгих діалогах у замкнутому просторі (зокрема в авто), які знімалися без монтажних пауз.

Бюджет стрічки офіційно не розкривається, однак світові збори склали близько $10 млн. Фільм «Проста випадковість» отримав Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю. Був висунутий від Франції на премію «Оскар 2026» у категорії «Найкращий міжнародний художній фільм». У підсумку потрапив до шортлиста номінантів, втім на самій церемонії поступився норвезькій драмі «Сентиментальна цінність».

• Країна: США, Ірландія
• Режисер: Лі Кронін
• Актори: Лая Коста, Джек Рейнор, Наталі Грейс, Мей Каламаві, Вероніка Фалькон, Шайло Моліна

Горор «Мумія Лі Кроніна» від ірландського режисера Лі Кронін – не пригодницьке кіно у стилі класичної франшизи «Мумія». Це камерна, напружена історія про втрату, повернення і страх. Стрічка переосмислює відому тему «мумії» у форматі психологічного та сімейного горору. За сюжетом, донька журналіста безслідно зникає під час подорожі в пустелі. Родина проживає втрату, життя фактично руйнується. І через вісім років стається неможливе – дівчина повертається додому. Але замість полегшення починається інше: її поведінка, стан і навіть сама присутність викликають дедалі більше питань. І головне з них – чи це взагалі та сама людина.

Під час промокампанії фільму Лі Кронін казав, що його мета – «забрати «Мумію» з рівня пригод і зробити її максимально близькою до глядача». Тобто головний страх не в гробницях чи прокляттях, а в домі, у звичних просторах. За словами режисера, це історія про те, як горе і надія можуть існувати одночасно. І як ця межа може стати небезпечною. Виробництвом займались студії New Line Cinema та Warner Bros. Бюджет офіційно не розкривається.

Зйомки проходили в Ірландії. Ключовою локацією став будинок родини. Його будували як повноцінну декорацію з можливістю розбирати стіни – щоб камера могла працювати максимально близько до акторів. Багато сцен знімали довгими дублями без монтажу, щоб не «розбивати» напругу. Значну частину «дивних» моментів команда створювала через акторську гру, пластику і грим, а не комп'ютерну графіку.

• Країна: Франція
• Режисер: Паскаль Елбе
• Актори: Бенуа Пульворд, Одрі Ламі, Паскаль Елбе, Забу Брайтман, Г'юго Бекер, Емілі Гавуа-Кан, Філіпп Юшан

У комедійній драмі «Дезертир по-французьки» Паскаль Елбе виступив не лише режисером, але й зіграв одну з ролей (Марка). У центрі сюжету – Сімон (ця роль дісталась актору Бенуа Пульворду), чоловік, який намагається уникнути певних обов'язків, що раптово звалюються на нього. Його реакція – втеча: фізична і психологічна. Але кожна спроба «зникнути» лише ускладнює ситуацію і тягне за собою нові наслідки.

Поруч із ним – Лора (Одрі Ламі), яка представляє більш раціональний і приземлений погляд на ситуацію. Через її взаємодію з Сімоном фільм постійно тримає баланс між комедією і серйозністю. Сюжет будується через конкретні епізоди: Сімон намагається «вийти з гри», але що далі – то більше ситуація виходить з-під контролю. Це не класична комедія, а історія, де гумор виникає з реальності і характеру героя.

Зйомки проходили у Франції, у звичайних міських локаціях. Паскаль Елбе як режисер віддав перевагу у роботі над фільмом «Дезертир по-французьки» довгим дублям, мінімуму монтажного «роздроблення» сцен та акценті на діалогах. Бюджет стрічки, яка була орієнтована насамперед на внутрішній ринок, офіційно не розкритий.

• Країна: США
• Режисерка: Нанея Міята
• Актори: Келлі Джакл, Рашель Шенк, Кара Ройстер, Мері Кейт Вайлз

Американський інді-горор «Ніч жаху» режисерки Нанея Міята побудований на популярній сценарній формулі цього жанру: «одна ніч – одна локація – група героїв». Але з акцентом на психологічну напругу і жіночий каст. Події розгортаються протягом однієї ночі. У центрі – компанія подруг, які збираються разом, щоб провести час у віддаленому будинку. Спочатку це звичайна зустріч – розмови, жарти, внутрішні конфлікти між героїнями. Але поступово атмосфера змінюється: у будинку починають відбуватися дивні події: неприродні звуки, зникнення предметів, порушення простору.

Нанея Міята не одразу показує загрозу у фільмі. Все це починає працювати через відчуття, що «щось не так». Поступово героїні починають підозрювати одна одну. Зйомки фільму проходили у США, переважно в одній основній локації – будинку, який використовували як повноцінний знімальний майданчик. Багато сцен знімали вночі або з мінімальним освітленням. Члени команди використовували побутові джерела світла – лампи, ліхтарі, свічки. А ось комп'ютерна графіка використовується мінімально.

• Країна: Японія
• Режисер: Мамору Хосода
• Актори озвучування: Рюносуке Камікі, Нанамі Сакураба, Міцукі Танімура, Суміко Фудзі

Японська анімаційна стрічка «Літні ігри» режисера Мамору Хосода вийшла ще у 2009 році. Зараз в українських глядачів є можливість побачити її на великих екранах у ремастері 4K.  Мультфільм став одним із ключових аніме про поєднання реального життя та цифрового світу. Сьогодні фільм сприймається як пророчий – багато його ідей про онлайн-середовище виглядають особливо актуально.

У центрі сюжету – старшокласник Кендзі Коїсо (озвучений Рюносуке Камікі), геніальний, але невпевнений у собі математик. Він отримує запрошення від однокласниці Нацукі Шінохара поїхати з нею до її родини в провінцію. Формально як друг, але фактично має зіграти роль її хлопця перед родичами. Паралельно Кендзі випадково розгадує складний математичний код, не підозрюючи, що це відкриє доступ до системи OZ – глобальної віртуальної мережі, яка керує більшістю процесів у світі: від банків і транспорту до комунікацій. Після цього штучний інтелект Love Machine отримує контроль над системою, і віртуальна атака починає впливати на реальний світ. Історія швидко переходить у масштабну кризу: збої в інфраструктурі, паніка, загроза національній безпеці.

Бюджет стрічки оцінюється в $11 млн. Світові касові збори склали майже $19 млн. Прем'єра аніме «Літні ігри» відбулася на кінофестивалі в Локарно (Швейцарія). Також мультфільм отримав Japan Academy Prize за найкращий анімаційний фільм.