«Пора прощатися, дякую за цю мандрівку»: великий Мартен Фуркад вирішив піти з біатлону

Дізнавшись, що у зв’язку з пандемією коронавірусу біатлонний сезон фінішує раніше зазначеного терміну, легендарний французький біатлет Мартен Фуркад вирішив звернутися до своїх прихильників через соцмережі з прощальним словом. 31-річний спортсмен іде зі спорту.

Мартен Фуркад – п’ятиразовий олімпійський чемпіон, 13-разовий чемпіон світу, на його рахунку 97 перемог і 184 подіуми на етапах Кубка світу, на його рахунку сім великих і 25 малих кришталевих глобусів переможця загального кубкового заліку.

«Є рішення, що змінюють життя, - почав своє звернення Фуркад. - Часто замислювався, як було, коли я вперше став на лижі 30 років тому в рідних Піренеях. Думаю, я просто простежував цей слід у снігу, намальованому моїм братом Сімоном, як і більшість молодших братів... Мене підбадьорювали ці відчуття ковзання та щастя розвиватися в цьому надзвичайному оточенні. Мені це сподобалось. Це пристрасно.

Потроху, завдяки важливим зустрічам і щоб задовольнити смак до змагань, я почав формувати свій власний стиль. Той, який сформував мене як спортсмена, але найперше як людину. Той, що дозволив мені оцінити себе, відчути себе, знати, хто я.

З Ванкувера до Осло, зіткнувшись з Уле-Ейнаром Бйорндаленом, Емілем Свендсеном, Антоном Шипуліним, Сімоном Шемппом, Йоганнесом Бьо та всіма іншими моїми суперниками – їх надто багато, щоб згадати усіх, - я здійснив свої мрії і пережив найприємніші емоції. Я бився і переміг. Я також страждав. Я впав і встав. Найперше, я ріс, маючи унікальну нагоду бачити мій вид спорту. Від величезних телевізійних аудиторій до вражаючого успіху на Кубках світу в Ле-Ґран-Борнані я пережив сходження у Франції та інших місцях. Спорт, який я люблю, якому я присвятив велику частину свого життя і який взамін дав мені все.

Я міг зупинитися на наступний день після Олімпійських ігор 2018 року, увінчаний трьома новими золотими медалями, але мені все одно довелося слідувати цьому початковому сліду. Минулий рік відчутно надломив мене, але ця турбулентність дозволила мені рости ще більше. Мені довелося відчути поняття стійкості, поки я не отримав два прекрасних додаткових титули на чемпіонаті світу минулого місяця. Один особливий і найприємніший – з командою Франції. З Емілієном, Кентеном та Сімоном, з Фаб'єном та Антоненом. З усією командою. Дякуємо всім, хто був до нас. І всім, хто піде за нами.

Одразу повертаючись, щоб потрапити назад, спільне щастя було найбільшим викликом моєї кар’єри. Вважаю, що остання місія була виконана, незалежно від результатів цього сезону.

Моє прагнення бути найкращим і підійматися вгору нікуди не ділася, але подальша моя еволюція як людини, як батька, тепер має йти іншими шляхами, іншими мотивами.

Моя пристрасть до мого спорту – всеохопна. Моя любов до спорту загалом, а також цінності трансцендентності та поваги до інших, які передає біатлон, більші, ніж будь-коли. Саме у цьому всесвіті я хочу продовжувати самовиражатися, інвестувати себе, ділитися.

Прощаючись, я зворушений, але спокійний. Я пам’ятаю ці місця, ці обличчя, ці емоції, які позначили мою кар’єру. Ці сумніви і випробування, які я подолав, ці мрії, які здійснилися. Я залишаю частину свого життя позаду, анімовану всім, що ще належить побудувати.

Також хочу дати більше тим, хто мені так допоміг, бо за двадцять років, присвячених біатлону, я дізнався, що наші стосунки є визначальною частиною того, ким ми є. Я хотів би подякувати моїй родині, зокрема дружині та донькам за їхні жертви та їхню безмежну любов. Дякую моїм батькам, що прийняли мій вибір, моїм братам, що підштовхували мене, кожен по-своєму, щоб стати кращим. Дякую моїм опонентам та товаришам по команді. Дякую моїй команді (тренери, фізіотерапевти) за те, що ви були зі мною так, ніби були на моєму місці, на стартовій лінії. Дякую моїм партнерам, що зробили це можливим. ЗМІ за те, що нас супроводжували.

Нарешті, дякую всім, у Франції, Росії, Німеччині, Норвегії, Чехії, Італії та де б ви не були; дякую, що заохочуєте, підтримуєте, любите мене. Ви перетворили цю особисту кар'єру в колективну пригоду.

Пора прощатися. Дякую за цю мандрівку.

Мартен».