Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Клінічна аномалія: латиноамериканська «піна» «Динамо»

    • Олександр Васильєв
    • Розсилка
    Новоспечений динамівець Карлос Де Пена каже, що його головне завдання - забивати і асистувати партнерам - Клінічна аномалія: латиноамериканська «піна» «Динамо»
    Новоспечений динамівець Карлос Де Пена каже, що його головне завдання - забивати і асистувати партнерам
    ФК Динамо

    На футболістах з Латинської Америки київський клуб обпікався десятки разів. І не кається

    Скільки сіромаху не бий, розумнішим він не стає. Лише досвідченішим. «Динамо» підписало чергового «унікума» - уругвайця Де Пену.


    Читайте також


    123 матчі як вирок

    Не встигли прихильники динамівців із Києва видихнути з полегшенням після того, як з команди скинули «баласт» у вигляді бразильських легіонерів Че-Че й Буено, як «біло-блакитні» продемонстрували вперте бажання наступати на ті ж граблі. Черговим новачком столичного клубу став уругваєць Де Пена. Контракт із цим півоборонцем/форвардом підписаний до кінця поточного сезону. Тобто, фактично, на дев’ять поєдинків, що вже саме по собі викликає, як мінімум, здивування. А як максимум – підставу для пащекування.

    Проте навіть не це в даному випадку найбільш показове. А те, що цей товариш півроку ніде не грав. І в свої повні 27 років провів на професійному рівні 123 матчі. Для прикладу: 21-річний динамівський віце-капітан Віктор Циганков зіграв майже стільки ж офіційних поєдинків, в яких відзначився втричі ефективнішими результативними діями. 

    Уругвайця, як і заведено у схожих випадках, помпезно представили широкому загалу. Виявляється, цей універсал може зіграти або на лівому крилі півоборони, або на позиції форварда. Куди дівати в такому разі його прямих конкурентів по амплуа молодих динамівців Русина, Супрягу чи Цитаїшвілі, як і бразильця Сідклея, якого чомусь не відрядили на історичну Батьківщину разом із Буено і Че-Че? Вочевидь схоже питання можна вважати риторичним. Або ж відповісти на нього щось на кшталт «підсилення конкуренції в команді». Як показує практика, ця фраза попервах завше спрацьовує. Якби не одне, дуже масне «але».

    Фальшиві чарівники

    Останні років шість-вісім «Динамо» незмінно провалюється, купуючи собі футболістів у Південній Америці, або намагаючись реанімувати кар’єри футболістів, котрі через якісь причини довго не грали. Проте із впертістю, вартою іншого застосування, «Динамо» продовжує «завойовувати» південноамериканський футбольний ринок. Як продовжує «давати друге дихання» давно збитим «льотчикам». І в першому випадку, і в другому – поразка в обнімку з обломом. Проте кияни не здаються.

    В динамівській історії незалежних часів можна на пальцях однієї руки перерахувати вдалі трансфери «Динамо» футболістів із країн Латинської Америки. Діоґо Рінкон, Карлос Корреа, Клебер, Родольфо, Бетао, Даніло Сілва…Ось, здається, і все. А решта – повз ціль. Причому відверто повз. Судіть самі.


    diogo1

    Діоґо Рінкон - можливо, найуспішніший бразилець у «Динамо». Фото - ФК «Динамо»

    Перспективного аргентинця Рубена придбали за 8 мільйонів євро, а продали менше, ніж за три. Не підійшов під «схему». Туди ж не підійшов і бразилець Раффаель, куплений за 9 мільйонів, а відпущений за 5 млн. Не менш розпіарений бразилець Дуду прийшов за 5 мільйонів, «втік» за три. А пригадуєте «чарівника м’яча» Ґільєрме? Свого часу він вважався найдорожчим молодим гравцем у світі (!). За його трансфер динамівський президент Ігор Суркіс «відслинявив» аж 15 мільйонів євро. Цей «самородок» провів за киян 11 поєдинків і накивав п’ятами.

    Схожа історія – зі ще одним бразильцем – Андре, якого придбали за 8,1 мільйона євро, а продали за 5,8. І таких прикладів більш, ніж достатньо. На жаль. Нані, Леандро Машадо, Бертольо, Майкл – усі ці й інші сини прерій приїжджали до нашої столиці на коні, а потім швидесенько зникали з радарів. Причому так ставалося, що у доброї половини із тих «варягів» виявлялися або проблеми з режимом, або з зайвою вагою. А останні двоє – Бертольо і Майкл – узагалі виявилися профнепридатними через хронічні болячки (в аргентинця проблеми з сухожиллям, у бразильця – зі спиною). Проте вони якось проходили обов’язковий медогляд перед підписанням угоди. У тому-то й справа, що якось.

    Розшукує Буряк

    Не ліпшим чином «Динамо» вдавалося перезапустити кар’єри футболістів. Пригадуєте, не так давно до київської команди перебрався такий собі Періца Оґнєновіч. На хвилиночку, переможець Ліги чемпіонів і чемпіонату Іспанії у складі самого «Реалу». І хоча в мадридському клубі цей півоборонець вважався гравцем третьої команди, в Києві він був зустрінутий, як Месія. І що в підсумку? А нічого. Провів за «Динамо» два поєдинки й був таким.

    Свіжіший приклад – Карлос Самбрано. «Перший перуанець у складі київської команди», «оборонець зі світовим ім’ям» - які лише епітети не приклеювали до цього скандального гравця. І що? Та все те ж: не зіграв жодного поєдинку за «Динамо» і пішов. Із останньої класики: бразилець Буено, якого недавно відправили за вже звичним для «біло-блакитних» маршрутом, провів за команду Хацкевича аж три поєдинки.

    Певна річ, що трансферні провали – це обов’язкова складова футболу. Як поразки, без яких не буває перемог. Проте коли ці поразки не тільки витісняють перемоги, а стають нормою, звичкою, способом життя, це, даруйте, вже не трансферна політика. Це або гуманітарна допомога клубам із Південної Америки, яким постійно переплачує «Динамо», або ж якась клінічна аномалія, що зацікавила б, хіба що, доктора Хауса.

    Ну, не складається у вас із бразильцями та їхніми латиноамериканськими родичами. Ну, відверто ж не складається! Чому ж ви продовжуєте наступати на улюблені мозолі? Що, завтра посаджу ще сто гектарів буряків, нехай та тля подавиться? Дивно якось.

    Звичайно, динамівський президент має право витрачати власні кошти за власним розсудом. Проте він як ніхто має пам’ятати, що від великого до смішного – один крок. А те, як він останнім часом чинить – то й набагато менша відстань. Хіба «Динамо» на таке заслуговує?


    moreno-otalvaro

    Хосе Морено і Гарісон Отальваро - найзагадковіші латиноамериканці в «Динамо»

    І ще чому я не вірю, що Де Пена заграє в «Динамо». Ініціатором запрошення цього футболіста в Київ виступив легендарний екс-футболіст команди Леонід Буряк, котрому, на жаль, стати таким же успішним функціонером не судилося. Практично всі його трансферні ініціативи зазнавали краху. Найбільш показовий – із колумбійцями Хосе Морено і Гарісоном Отальваро. Ці двоє опинилися в «Динамо» саме за протекції Буряка. Про Морено Леонід Йосипович сказав наступне. Цитую: «спостерігаючи за його діями на полі, одразу згадуєш знаменитого камерунця Самуеля Ето’О». Новоявлений «камерунець» провів за «столичних» один матч (як і його земляк) і назавжди залишив Конча-Заспу, ставши синонімом чи не найгучнішого і найбезглуздішого трансферного провалу «Динамо». Вважаєте, що цього разу буде ліпше?

    Як на мене, не варто, як рекомендував наш знаменитий політичний діяч, «впихати невпихуєме». Все одно не впхнете. Тільки зганьбитеся.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ