Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Зимові трансфери в Україні: габонець, ісландець, Соль і 15-мільйонний «Шахтар»

    • Олександр Васильєв
    • Розсилка
    Фран Соль вже встиг двічі відзначитися у складі нового клубу і показати вболівальникам, що його серце віддане «Динамо» - Зимові трансфери в Україні: габонець, ісландець, Соль і 15-мільйонний «Шахтар»
    Фран Соль вже встиг двічі відзначитися у складі нового клубу і показати вболівальникам, що його серце віддане «Динамо»
    Іван Вербицький

    Ми знаємо, чим займалися вітчизняні футбольні клуби під час трансферного вікна-2018/2019

    За фасадом нашого так званого елітного футбольного дивізіону – стадіони без уболівальників, клуби без прибутків, футболісти часом без зарплати, команди на постійній основі без особливих перспектив. І коли нарешті вигулькнуть зміни на краще – одному творцю відомо. Проте «парадний під’їзд» нашої Прем’єр-ліги виглядає достоту привабливо. Передовсім – в період так званих трансферних вікон, коли клуби намагаються і зміцнити свої тили, і скинути зайвий баласт. Ось тоді й виявляється, що навіть відверті аутсайдери можуть собі дозволити порівняно гучні придбання. Виявляється і те, що географія представництва футбольних націй в нашому чемпіонаті розширюється все більше. В бік колоритності.


    Читайте також


    Подібні трансферні періоди – час вельми цікавий. У цей період можна побачити, як «мільйон міняють по рублю», або як намагаються із чогось створити цукерку. Нинішня трансферна пауза не була ні ліпшою, ні гіршою за попередні. Хтось закуплявся, ніби в гіпермаркеті в «чорну п’ятницю», хтось лише імітував активність на футбольному ринку, а хтось брав лише те, що потрібно. Одним словом, як і завше на базарі. На великому базарі.

    Чи не найголовнішою особливістю зимового українського трансферного вікна є те, що наші клуби осіннього зразка і весняного можуть відрізнятися кардинально. То в Європі головний акцент при купівлі-продажу футболістів робиться на літньому міжсезонні, у нас же – навпаки. Ось і цього разу сталося так, що деякі колективи у порівнянні зі своїм осіннім «обличчям» змінилися до непізнаваності.

    Аутсайдери

    Приміром, у «Арсеналі» від попереднього складу залишилося лише троє (!) футболістів. Подібні «тектонічні злами» відбулися і в «Чорноморці» зі «Львовом». Чи є в усіх цих пертурбаціях хоч якесь раціональне зерно? І чи можна серед усіх цих змін знайти дійсно якісний продукт? Та навряд. Варто розуміти, що практично всі наші колективи, за винятком чотирьох-п’яти, наразі не можуть дозволити собі купувати за реальні гроші гравців пристойної кваліфікації. Тому вони поповнюють свої лави передовсім «вільними агентами» - тобто футболістами, котрі на даний момент не пов’язані з кимось контрактними зобов’язаннями. Простіше кажучи, безробітними.


    missi-mezu.

    Ґабонець Ґаетан Міссі-Мезу - найколоритніша знахідка скаутів «Арсеналу». Фото - UA-Футбол

    Ось саме за таким принципом комплектувалися «каноніри» і «моряки». Або беруть хлопців у оренду, зобов’язуючись випускати їх в основі, а зарплатню їм платять у «метрополії». В останній день перед закриттям «вікна», першого березня, «Арсенал» здивував підписанням півоборонця «Динамо» Владислава Калитвинцева і нападника «Шахтаря» Мудрика. А ще – французького форварда Коуаку і півоборонця збірної Ґабону (!) Міссі-Мезу. Що вони із усім цим добром робитимуть? 

    У одеситів також знайшлася своя родзинка – підписали справжнього ісландця – Вільг’яльмссона. Й за те дякуємо. Знайшлася своя родзинка і у «Львова». Точніше, цілий лантух родзинок. Бразильська діаспора львівського клубу розширилася загалом до 16 (!) виконавців. Імена новачків команди Юрія Бакалова абсолютно нічого не скажуть пересічному вболівальнику. А, може, й самому тренерові «міщан». Проте у них така політика. Власне, мають повне право. Чим би дитя не тішилось. А щоб хоч якось розбавити бразильців, придбали 18-річного нігерійця Саліу.

    Незолота середина

    Чимось схожий вектор трансферних пошуків в «Олімпіка». Час від часу в цій команді з’являються футболісти, про саме існування яких та їхніх колишніх команд ми навіть і не підозрювали. Ось і цього разу донецький клуб підписав угоди з воротарем із Косово (!) Халімі, якого знайшли у вищій лізі Естонії. А ще придбали сенеґальського нападника Матара. Із вищої ліги Мальти. Цей грізний форвард у семи поєдинках за свій колишній клуб забив один м’яч. Із пенальті. Навдивовижу якісне придбання.

    Як і завше в останні роки, реноме своєї унікальності на трансферному ринку намагаються підтримувати «Карпати». Цього разу вдалося не дуже. «Зелено-білі» радше втратили, аніж здобули. Львів’яни розлучилися зі своїм найліквіднішим «товаром» - Шведом і Карраскалем. Першого за два мільйони євро продали до «Селтіка», проте до кінця сезону Мар’ян буде виступати за «Карпати» на правах оренди. А ось колумбієць вирушив до Аргентини, в платну оренду в «Рівер Плейт». Не залишився у команді й молодий талант Сікан, якого дуже оперативно придбав «Шахтар». Щоб потім не менш оперативно запроторити до «Маріуполя». В Іспанію дременув оборонець Лебеденко – його продали в «Луґо» за 700 тисяч євро.


    yoda_hongla.

    Свіжоспечені «Зелені леви» - Карім Йода і Мартін Онґла. Фото - ФК «Карпати»

    Стосовно  придбань «Карпат», то в нерівному бою з очевидністю доведеться обирати кращого із кращих між Карімом Йодою і Мартіном Онґлою. І перший, і другий прийшли із глибин іспанської периферії, і, окрім того, що вони молоді (хоча вік у африканських футболістів – то поняття відносне), іншими чеснотами наразі не виокремлюються. Хоча, якщо послухати вже колишніх керівників львівського клубу, то вони підписали, щонайменше, віце-чемпіонів світу. Ну і, певна річ, до придбань «Карпат» можна віднести нового наставника команди Фабрі Ґонсалеса. А ось у яку графу вписати звільнення з посади віце-президента клубу Смалійчука, сказати складно. Нехай галичани самі розберуться з такою оказією. Чи дарунком долі.

    З прицілом на шістку. І бронзу?

    Решта клубів (двох наших грандів винесемо за лапки) на «закупівлі» поводилися так, наскільки їм дозволяв розмір гаманця. Знані претенденти на єврокубки «Зоря» і «Ворскла» намагалися витягнути ніжки суворо по ліжку. Полтавці ще наприкінці минулого року навіщось підписали двох забутих Богом боснійців – Шехіча і Петровіча. А із втрат – не втримали свого основного нападника Кулача, котрий опинився в «Олександрії».

    «Зоря» ж переважно повертала із забуття своїх колишніх гравців – Будківського та компанію. Чого вони зараз варті, яскраво продемонстрував матч проти «Динамо», програний луганцями 0:5.


    dsc_0043

    Пилип Будківський наче нікуди з «Зорі» й не йшов. Фото - Іван Вербицький

    Не був вельми активним на ринку й «Маріуполь». А чого йому, власне, бігти попереду паротягу? Там хоча б із наявними гравцями розібратися, яких «старший брат» із «Шахтаря» віддає регулярно на «курси підвищення кваліфікації».

    Чи не найвиваженішу трансферну кампанію провели «Олександрія» і «Десна». Олександрійці, котрі всерйоз претендують на бронзові нагороди першості, підсилювалися вибірково. Тобто – шукали виконавців на проблемні позиції. У підсумку команда Шарана поповнювалася досить вправними кадрами – Дедечком, Лучкевичем і Кулачем. Проте й без втрат не обійшлося: оборонця Бондаренка за 600 тисяч євро ангажував «Шахтар». На заміну Ракицькому. Чернігівці також купували новачків насамперед на проблемні ділянки поля, а не на «виріст». У команді Рябоконя з’явилися Богданов, Сергійчук, Немчанінов і Парцванія – ті, хто зможе допомогти команді вже зараз.

    Ґранди

    Трансферна політика лідерів нашого футболу – то окрема тема. Занадто далеко відірвалися вони від решти нашого футбольного люду, занадто іншими цифрами можуть оперувати. Тут апріорі не має вестися мова про придбання якихось «котів у мішку», адже селекційні відділи кожного з двох клубів ретельно відстежують потенційних новобранців. Не без неприємних винятків, звичайно, та все ж.

    Цього разу «Динамо» придбало лише одного футболіста. Кияни анонсували прихід форварда. Форвард і прийшов. За три з половиною мільйони євро кияни придбали у голландського «Віллема» Франа Соля. Що це за малий, і з чим його «їсти» - наразі тема дуже дискусійна. Проте в перших трьох офіційних поєдинках за «Динамо» іспанець забив два м’ячі. Не фонтан, певна річ, проте непогано. Стосовно втрат, то «Динамо» зберегло в своєму складі практично всіх, на кого розраховує в майбутньому. А команду залишили ті, хто лише перевантажував клубну зарплатну відомість. На кшталт Пантіча, Корзуна, Морозюка чи Калитвинцева.


    manor_solomon.

    Манор Соломон запевняє українців, що його порівнювали з Мессі. навіть номер собі обрав такий, під яким великий аргентинець починав кар'єру в «Барселоні» - 19-й. Фото - ФК «Шахтар»

    У «Шахтаря» - інша ситуація. Кардинально інша. Після кількох років трансферної мовчанки «гірники» вирізнялися активністю. Накупив «Шахтар» цього «вікна» на понад 25 мільйонів євро. Левова частка із цих витрат пішла на трансфер молодого бразильця Тете, за якого відвалили аж 15 мільйонів євро. А ще прибрали ізраїльтянина Соломона за 6 мільйонів, бразильця Маркоса Антоніо за три з половиною мільйони. Про Бондаренка та Сікана було сказано вище. Проте найрезонансніший трансферний вчинок чемпіонів України цього трансферного вікна стосується не їхніх придбань, а втрат. Команду залишив стрижневий оборонець Ракицький, котрий чкурнув до Росії.

    Стосовно нових облич у команді Фонсеки, то практично всі вони орієнтовані на перспективу. Тобто, на наступний сезон. Із коліс навряд чи комусь із новобранців вдасться вписатися в команду. А ось у новому сезоні – цілком можливо. Відтак можна прогнозувати, що ті нечисленні українці, котрі є у «Шахтарі» і за своїм амплуа не відносяться до гравців оборони, будуть змушені по протоптаній стежці «емігрувати» до «Маріуполя». Таке життя… 

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ