Найкращий асистент мундіалю U20: Тренери нагадували, що Лобановський брав на фарт рудих

Стрімкий правий крайній Юхим Конопля став один із найяскравіших гравців збірної України на переможному чемпіонаті світу серед молоді до 20-ти років. Вихованець «Шахтаря» не лише гарно оборонявся, а й постійно підключався до атакувальних дій і відзначився відразу п'ятьма результативними передачами. Зокрема після пасів Коноплі українці забили вирішальні м'ячі у півфінальному поєдинку з італійцями і фінальному з корейцями.

Про такий результат можна було тільки мріяти, - каже Юхим. - Ставили завдання перемогти від матчу до матчу, прагнули добре відновитися і підійти до наступної зустрічі в найліпшому стані. Про якісь глобальні цілі не задумувалися до самого кінця.

З того, як гравці спілкуються між собою, як часто вони жартують з тренерами, можна зробити висновок, що в колективі відмінний мікрокімат...

Так було ще задовго до цього чемпіонату світу. Ми вже добре знаємо одне одного. Також це завдяки нашим тренерам. Вони знають, кого підбадьорити, на кого прикрикнути, з ким посміятися, а кого підколоти. При цьому ніхто ні на кого не ображався. В команді справді здорова атмосфера. У нас зібралися толкові хлопці. І, правду кажучи, всі наших тренерів люблять.

Видно, що Олександр Петраков не тримає гравців на відстані...

Так і є. Як на мене, ця деталь теж посприяла досягненню чемпіонського результату, з яким ми повернулися з Польщі.

У цій команді виступало відповідно сім і шість колишніх чи нинішніх представників київського «Динамо» і донецького «Шахтаря». Не виникало суперечок на клубному підґрунті?

Ви знаєте, ні. Коли збираємося у збірній, гарно спілкуємося. Хоча й коли виходимо одне проти одного у складах клубів, теж намагаємося ставитися до суперників по-дружньому. Хоча й розуміємо, що то «Українське класичне», але ніхто зі злим умислом в опонента не йде. Такого не було і, думаю, ніколи не буде.

Юхим Конопля здійняв чемпіонський кубок найсильнішої молодіжної збірної світу над головою

На чемпіонаті світу ви зробили п'ять результативних передач у шести матчах. Здається, раніше таких серйозних асистенстських здібностей ви не проявляли...

То, мабуть, тому що я ще на чемпіонаті світу не грав (посміхається). Хоча справді - у клубі мені теж робити асисти виходить не так часто. Сподіваюся, то тільки початок.

Можливо, вам комфортніше грати так, як грає збірна, тобто, відповідати за весь фланг, а не діяти в захисті у схемі з чотирма оборонцями?

Не виключаю, оскільки від нас із Вітею Корнієнком, котрий грав зліва та інших хлопців, з якими взаємодіяли на флангах, завжди вимагали активності попереду і виконання великої кількості передач.

Знаєте, що у Валерія Лобановського колись був принцип, щоб у команді на фарт був бодай один рудоволосий футболіст?

Так, чув. Хлопці і тренери про це нагадували. Мабуть, цей фактор теж свою роль у нашому чемпіонстві відіграв (сміється).

- Тепер ви чемпіон світу серед молоді. На що мотивуєте себе в майбутньому?

- Наразі мені хочеться не зупинятися на досягнутому і надалі прогресувати. Зараз найголовніше - добре відновитися, гарно перед наступним сезоном відпочити. Про клубний сезон щось говорити важко. Треба розуміти, де саме гратиму.

- Залишаєтеся в «Шахтарі»?

- Поки важко сказати...

Іван Вербицький, «Главком»