Маски, захисні костюми і безкінечні ПЛР-тестування – реальність Олімпійських ігор в Пекіні
Звичні для китайців карантинні обмеження шокують іноземців
Спортсмени з усього світу були приголомшені суворістю антиковідних обмежень, з якими вони зіткнулися після прибуття в Пекін на Зимові Олімпійські ігри. Декого відправили на тижневу ізоляцію після отримання позитивного тесту, інші скаржилися на специфічну їжу, яку через карантин специфічно готують і подають. Один з фінських тренерів, пише CNN, взагалі назвав антиковідні заходи, до яких вдалися китайці, порушенням прав людини.
Разом із тим, для 1,4 мільярда людей жителі Китаю умови, в яких опинились олімпійці, вже абсолютно звичні. Китай залишається однією з небагатьох країн, де досі суворого дотримуються підходу «нульового ковіду». Ця концепція передбачає швидке блокування локального спалаху, масове тестування, відстеження контактів та жорсткі обмеження на кордоні.
Поява нових штамів у КНР та регулярність появи спалахів ставлять під питання дієвість цієї стратегії. Проте за умов в’їзду до країни тисяч спортсменів і службового персоналу з усього світу, у тому числі з країн, де спостерігаються значні спалахи коронавірусної хвороби, Пекін не ризикує відмовлятися від стратегії «нульового ковіду».
Спортсмени у шоці
Контраст у ставленні до заходів безпеки між китайцями та представниками інших країн справді вражає. Спортсмени, які приїжджають зі Сполучених Штатів, де досі обговорюють ефективність захисних масок, тепер стикаються зі щоденними тестами на Covid-19 в умовах «закритого» проживання. А це означає, що учасники Олімпійських ігор просто не перетинаються з рештою жителів столиці.
Деякі обмежувальні заходи завдають фізичних незручностей. Наприклад, спортсмени повинні носити одноразові рукавички під час відвідування їдальні. Стейки, наприклад, в усіх готелях, можна подавати лише ретельно засмаженими – теж у рамках антиковідних заходів. «Стейк настільки ретельно просмажують, що він стає жорстким, як підошва», – скаржаться журналісти, які прибули висвітлювати події Олімпіади.
Однак антиковідні заходи завдають не лише незручностей. Вони просто ламають чиюсь долю. Вже понад 160 осіб – спортсмени та офіційні особи команд – отримали позитивний результат тесту на коронавірус, після чого їх помістили в ізоляцію. Частина ізольованих спортсменів через це були змушені пропустити свої змагання. Можна уявити, який це для стрес для олімпійців, які очікували цього моменту і присвятили йому роки тренувань. Повертатися до олімпійського поселення інфікованим не можна, доки всі симптоми не зникнуть і вони двічі не отримають негативні результати тесту.
«Моє серце і мій розум більше не витримують цього», – поскаржилась в Твіттері польська спортсменка на шорт-треку Наталія Малишевська. Вона – одна з постраждалих від антиковідних заходів: перебувала в ізоляції і пропустила своє перше змагання.
Наталя Малишевська: «Я не вірю ніяким тестам. Мені зараз важко»
Нерви на межі не лише у Малишевської. Біатлоністка Валерія Васнецова, яка отримала позитивний результат після прибуття в Пекін, в Instagram поділилася своїми враженнями з одного з карантинних готелів. «Ось чим вони мене годували на сніданок, обід і вечерю останні п’ять днів», — підписала Васнецова фото пінопластового підносу з м’ясом, макаронами та картоплею.
«Інших варіантів їжі нам не дають. У мене стирчать кістки. Я дуже бліда, а навколо очей у мене величезні чорні кола. Я хочу, щоб все це закінчилося. Я плачу щодня. Я дуже втомилася», — йдеться в дописі в Instagram.
Попри все це, китайська влада та державні ЗМІ наполягають: такі заходи конче необхідні для запобігання поширенню вірусу за умови, коли навіть кілька випадків розглядаються як страшна національна загроза. Державні китайські медіа стали у позицію оборони, вони всіляко відбиваються від критики і публікують коментарі інших спортсменів, які вихваляють «смачну їжу», «доброзичливих волонтерів», «суворі, але так потрібні протиепідемічні заходи», «ідеальні снігові локації». У вівторок державний таблоїд Global Times заявив, що олімпійці «розказували, що почувалися задоволеними в закритому олімпійському містечку».
Плата за «нульовий ковід»
Треба визнати, що стратегія «нульового ковіду» в Китаї хоч і не досягла «абсолютного нуля, але суттєво знизила кількість випадків захворювання та утримувала кількість госпіталізацій на низькому рівні протягом пандемії після її початкового спалаху у 2020 році. Однак у 2021-му, коли вдарили спершу «Дельта», а потім «Омікрон», у Китаї розпочалася серія послідовних спалахів, які відтоді не припинялися. І щоразу, як тільки вдавалося приборкати один, через певний час виникав інший. Оскільки обидва варіанти є більш контагіозними (заразними) за попередні штами, вірус поширювався дедалі швидше, а отже, щоразу доводилося докладати більше і більше ресурсів, аби зупинити його поширення.
Антиковідні обмеження стали ще суворішими під час підготовки до місячного Нового року та Олімпійських Ігор – це дуже важливо і знаково для Пекіна, адже він є першим містом, яке прийняло як літні (2008 рік), так і зимові Олімпійські ігри. Крім того, напередодні Ігор вперше за два роки Китай пом’якшив свій прикордонний контроль, заохочуючи іноземних відвідувачів.
Що ж це були за обмеження всередині країни? По-перше, чиновники, налякані спалахом коронавірусної хвороби у північно-західному місті Сіань просто напередодні Олімпіади, змусили мешканців не виходити з домівок впродовж цілого місяця. Це створило не лише незручності для жителів Сіаня, а й величезні матеріально-технічні проблеми для влади, яка була змушена доставляти предмети першої необхідності на поріг 13 мільйонів людей.
Жителям багатомільйонних Пекіна, Аньяна, Тяньцзіня, Бейза та Шеньчженя, де виявили чимало нових випадків Covid-19, також заборонили залишати свої будинки. Такі заходи спричинили, по-перше, масові панічні покупки, бо люди боялися лишитися без продуктів. По-друге, провокували депресивні настрої серед населення, адже для китайців місячний Новий рік – час, коли зустрічаються родичі з різних куточків країни: на кшталт американського Дня подяки чи нашого Різдва. Натомість мільйони китайців мусили сидіти вдома і проходити кілька раундів ПЛР-тестувань.
У Пекіні та Шанхаї траплялось чимало випадків, коли люди впродовж кількох днів мусили перебувати у пастці офісних будівель або торговельних центрів, оскільки у однієї-єдиної людини всередині виявили Covid-19. Випускали «полонених» лише тоді, коли у всіх до останнього результат ПЛР був негативним.
Багато жителів Сіаня, серед яких і літні люди, скаржились у соцмережах, що не отримували достатньо їжі, засобів гігієни та навіть медичної допомоги. Хвиля соціального гніву спалахнула після того, як у цьому місті вагітну жінку, якій знадобилась медична допомога, нібито вигнали з лікарні, оскільки у неї не було «свіжого» негативного результату тесту на Covid-19. Через кілька годин у неї стався викидень.
Нова стратегія
Навряд чи Китай зможе дотримуватися стратегії «нульового ковіду» і після Олімпіади. Уряд уже змінює тактику: тепер це – «динамічне очищення». Підхід полягає у швидкій локалізації локальних спалахів. Водночас, попри певне невдоволення, загальне ставлення китайської громадськості до політики «нульового ковіду» залишається позитивним, адже вона показала свою дієвість. Згідно з даними Університету Джона Хопкінса, офіційна кількість загиблих у Китаї становить близько п’яти тис. Це незрівнянно нижче, ніж в інших країнах. До прикладу, у Сполучених Штатах зафіксовано понад 905 тис. смертей від Covid-19, в Україні – понад 109 тис.
Китайський уряд рекламував як політичну перемогу свою здатність тримати Covid-19 під контролем протягом пандемії. Однак із появою штаму «Омікрон», заразність якого набагато вища, ситуація може змінитися.
«Раніше ми думали, що Covid-19 можна стримати за допомогою вакцинації, але тепер здається, що немає єдиного методу боротьби з ним, спрацьовують лише комплексні заходи», – зазначає Ву Цзуньоу, головний епідеміолог Китайського центру контролю та профілактики захворювань.
Він також запевнив, що наразі Китай не планує повністю відмовлятися від стратегії «нульового ковіду», оскільки немає іншого способу запобігти спалахам, спричиненими імпортованими випадками (завезеними з-за кордону).
Менш ніж за два тижні останні іноземні спортсмени-олімпійці зберуть свої валізи та полетять додому. Для них щоденна реальність «нульового ковіду» залишиться страшним сном, а от жителям Китаю, особливо міст-мільйонників, доведеться й далі миритися з цією реальністю.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0