рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Соломонове рішення. Як тренер «Шахтаря» програв гру, але виграв битву Ліги чемпіонів

    • Олександр Васильєв
    • Розсилка
    Манор Соломон на заключних секундах шокував уболівальників «Аталанти» - Соломонове рішення. Як тренер «Шахтаря» програв гру, але виграв битву Ліги чемпіонів
    Манор Соломон на заключних секундах шокував уболівальників «Аталанти»
    UEFA.com

    «Аталанта» була як мінімум не гірша за «Шахтар», проте програла на останніх секундах матчу

    Це саме той випадок, коли гра забувається, а залишається його величність результат. «Шахтар» не був ліпшим за «Аталанту» в жодному зі змагальних компонентів. У швидкості, пресингу, зарядженості на гру італійська команда все ж таки вирізнялася на тлі занадто академічного «Шахтаря». Якщо називати речі своїми іменами, то чемпіон України переважив бронзового призера чемпіонату Італії лише в двох компонентах: майже бездоганною грою голкіпера П’ятова і прихильністю Фортуни.



    Певна річ, перший чинник – цілком об’єктивний і реальний. Андрій дійсно був на висоті, парирував пенальті, врятував ще як мінімум у трьох моментах. Так, пропустив не зовсім обов’язковий м’яч, проте ту свою помилку компенсував і виправив не один раз. А ось другий момент – то вже на мій розсуд. Здавалося, що за такої не надто переконливої й невиразної гри донеччани могли тішитися й нічиїй, проте везіння повернулося до них потрібним боком. Забивати м’яч на останніх секундах, та ще й переможний – то або велика заслуга, або велике везіння. У нашому випадку – друге.

    Певна річ, що за виїзну перемогу над дійсно непростим опонентом «гірників» можна й треба похвалити. Незважаючи на те, що «Аталанта» програла в першому турі 0:4 від заґребського «Динамо», назвати цей колектив слабким аж ніяк не вийде. Найкраща атака минулого сезону Серії А – ось що це таке – «Аталанта». Та й у новому сезоні команда Ґасперіні тримається серед лідерів чемпіонату, багато забиває, радує яскравою й змістовною грою.

    Вочевидь «берґамаскі» на міжнародній арені бракує єдиного – досвіду. Саме того, що є у «Шахтаря». Свої гулі й синці донеччани отримали вже давно, як і відтанцювали своє на граблях, а ось берґамці, які лише перший сезон грають у чемпіонській Лізі, мають на власній «шкірі»  відчути цей турнір. І зрозуміти, що він не завше справедливий до, здавалося, більш сильнішого.


    2019-2020_atalanta-sd_pyatov
    Воротар Андрій П'ятов взяв пенальті і врятував донеччан ще не один раз

    Та проблеми італійців нас не мають особливо турбувати. Як би складно не довелося чемпіонові України на «Сан-Сіро» (домашня арена «Аталанти» наразі реконструюється, відтак команда змушена проводити домашні поєдинки Ліги чемпіонів у сусідньому Мілані), яким би енерговитратним не виявився поєдинок для команди Луїша Каштру, головним підсумком цього візиту є перемога. Це такий собі залізобетонний аргумент, об який розіб’ються абсолютно всі витончені докази «Аталанти». Після цієї перемоги «Шахтар» знову у грі. І саме «гірників» тепер можна вважати чи не головним претендентом на другу сходинку в групі.

    Проте, якщо все-таки спробувати віднайти здорові зерна для «Шахтаря» в тій майже суцільній тактичній полові, то їх буде насправді не надто небагато. Луїш Каштру з точки зору «як книжка пише» свого опонента не переграв. Чи не єдиний чинник на користь наставника «Шахтаря»  - він угадав із замінами. Саме гравці, що з’явилися на полі на останніх хвилинах гри, забезпечили гостям феноменальний результат: Додо видав майже ідеальну передачу на Соломона, а ізраїльтянин зіграв не за роками виважено, пошивши в дурні і оборонця, і воротаря.

    Виокремлювати ще когось у складі «гірників» за підсумками гри з «Аталантою» навряд чи доречно. Якщо абстрагуватися від результату й зосередитися на тому, що залишиться в сухому залишку, то це буде щось на кшталт «уміла готувати, та не вміла подавати». Приблизно за таким алгоритмом зіграв «Шахтар» у першому турі чемпіонської Ліги проти «МанСіті», десь так діяли донеччани й проти команди із Берґамо. Не скажеш, що чемпіон України не вміє грати в футбол, проте свого звичного рівня він ще не демонструє. Та й невідповідність рівнів оборонної ланки і атакувальної впадає в око навіть пересічному глядачеві. «Гірники» проте продовжують нещадно експлуатувати свій бразильський «кулак», який має забезпечувати потрібний результат. Натомість оборона команди була і є справжньою Ахіллесовою п’ятою. Як у матчі проти «Манчестер Сіті», так і в поєдинку проти «Аталанти». Власне, як і в будь-якій грі міжнародного штибу.


    2019-2020_atalanta-sd_paali
    Більшу частину матчу берґамці провели в наступі

    В принципі, перед грою на «Сан-Сіро» головні побоювання стосовно команди Каштру були саме в розрізі її гри в захисті. «Аталанта» - нестандартна, непроста й колюча команда, яка вміє не лише чудово пресингувати чи забезпечувати собі оперативний простір, а й багато забивати, обігравати суперника один в один. За такого розкладу покладатися на Кривцова з Матвієнком якось не дуже вдається. Не вражають центрбеки «Шахтаря» особливою надійністю і нічого тут не вдієш. Проте менеджмент «Шахтаря» вперто працює над посиленням атаки, а про «глиняні ноги» команди якось не особливо піклується. А дарма. Бо якщо цього разу поталанило, іншого може й не пощастить. Фортуна ж – пані достоту примхлива: там, де щось сьогодні подарувала, завтра неодмінно забере. Тому на майбутнє дуже б хотілося, щоб «гірники» спиралися більше на власні чесноти, аніж на цю пані.

    Наставник «помаранчево-чорних» перед грою прозоро натякнув, що поразка для обох команд не стане фатальною, мовляв, цей матч не матиме вирішального значення. Вочевидь Луїш Каштру трішки лукавив. А може, й не трішки. Проте, якщо відкинути всю цю дипломатію й поглянути на турнірну таблицю, стане очевидним, що поразка когось із опонентів запросто вибиває його із реальних претендентів на другу сходинку в групі (першу має посісти «МанСіті» - з цим твердженням погодились усі учасники квартету ще до початку змагань). На щастя для нас, у цій невтішній ролі опинилися італійці, яких у двох наступних турах чекає «спарка» з командою Ґвардіоли. Вочевидь, у «Шахтаря» на одного конкурента стане менше. А щоб нейтралізувати ще одного, донеччанам конче потрібно у двох найближчих турах брати максимум у грі з хорватським чемпіоном.   

    Олександр Васильєв, для «Главкома»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ