Понад 1,5 млн загиблих і жахливий удар по світовій економіці
Поки весь світ щосили намагається протистояти черговій хвилі коронавірусної хвороби, Китай, звідки поширилась ця біда, почувається цілком впевнено. В останні кілька тижнів Піднебесна фіксує від 5 до 22 заражень на добу по усій країні. Частково такі досягнення Китаю пояснюються жорсткими діями країни для зупинення поширення коронавірусу. Як вже писав «Главком», тепер життя в країні практично повернулось до допандемічної норми, чого не скажеш про решту світу.
Репресивна машина
Та варто нагадати, що вже за кілька тижнів світ відзначатиме річницю початку «коронавірусної» вакханалії. Саме груднем 2019 року датовані перші події, спричинені поширенням цієї інфекції. Аби їх приховати, минулою зимою Китай запустив хвилю репресій – переслідуванню піддавалися усі, хто озвучував чи поширював в інтернеті будь-яку версію про карантин в Ухані та про Covid-19, що не відповідала офіційній трактовці КНР. Ці репресії також свідчили про те, що в Китаї звузилася свобода маневрів для цілого покоління молодих ідеалістів, які вірили, що можуть дозволити собі таку громадянську активність, пише французьке видання Le Monde.
«Коли 20 січня в Ухані офіційно підтвердилася передача вірусу між людьми, китайський інтернет вибухнув домислами, сумнівами і гнівом… Весь цей контент, навіть офіційна преса, згодом будуть повністю вилучені з інтернету цензорами, для того, щоб змити всі сліди тодішнього збудження китайського суспільства», – йдеться у статті.
Прикладів репресій активістів чимало. Один з них – судовий процес проти двох 27-річних китайців Чень Мея і Цай Вея, яких у квітні у Пекіні заарештували і утримували без зв'язку із зовнішнім світом протягом 55 днів. Тепер вони очікують ні рішення судді за офіційним звинуваченням у «розпалюванні розбрату і провокацію безладів». Санкція за цей злочин передбачає до 4-х років тюремного ув'язнення. Це найпопулярніша стаття, яку китайська влада застосовує до інакомислячих, пише Le Monde.
«Що ж робили ці двоє чоловіків? В системі, розміщеній за кордоном, на американській платформі GitHub, обвинувачені архівувати контент: статті з преси або соціальних мереж, які зникали з китайського інтернету після кожного рейду цензури. Здавалося б, влада ніколи не звертала уваги на їхню діяльність, до тих пір, поки через епідемію Covid-19 в Ухані їх веб-сайт не заповнився сотнями сторінок документів», – пише французьке видання.
«Китайський уряд хоче, щоб люди пам'ятали тільки про одне – про свою перемогу над епідемією. Якщо люди замисляться, щось запідозрити, то це може проявити певні проблеми в суспільстві, а влада цього не хоче», – зазначає брат одного із заарештованих Чень Кунь.
Відсутність блискавичної реакції на інфекцію можна пояснити… фінансовими проблемами Уханя. У розпорядження CNN потрапили 177 сторінок різних документів від різних відомств КНР, у яких йдеться, що працівники охорони здоров'я в провінції Хубей, де вірус спалахнув вперше, відчували брак фінансування. Це призвело до затримки тестування та критичних прогалин у забезпеченні персоналом. Однак було і навмисне замовчування приблем: наприклад, 10 лютого було зареєстровано 5918 випадків захворювання в Ухані, але у пресі висвітлювалось число 2478 – тобто, вдвічі менше. Загалом за лютий-2020 у Китаї, за офіційною версією влади КНР, коронавірусом заразилися 232 тис. людей. Однак американські дослідники наводять геть іншу цифру: за їхніми даними, у лютому в Китаї захворіли 2,9 млн людей – тобто в 35 разів більше.
Така велика розбіжність у цифра – не помилка дослідників зі Сполучених Штатів. Ще у квітні Bloomberg повідомляв про у секретну доповідь американської розвідки для Білого Дому, у якій йшлося, що публічна звітність Китаю щодо заражень і смертей навмисно занижена.
Найпершим про появу нового вірусу заговорив китайський лікар Лі Веньлян з Уханя – він почав бити на сполох у грудні минулого року, коли документально зафіксував сім випадків нового вірусу зі схожою симптоматикою на SARS – коронавірус, що призвів до глобальної епідемії 2003 року.
Коли лікар спробував попередити колег-медиків про спалах, до нього прийшла поліція і сказала, щоб він припинив свої дії. Але він не зупинився, за кілька днів поширив повідомлення друзям-лікарям в чат-групі, попередивши про спалах. Лі Веньлян також радив носити захисний одяг, щоб уникнути зараження. Чотири дні по тому до нього прийшли з Бюро громадської безпеки КНР і наказали підписати попередження, у якому його звинувачували у «неправдивих коментарях», які «серйозно порушували громадський порядок». «Ми офіційно попереджаємо вас: якщо ви вперто й нахабно продовжуватиме цю незаконну діяльність, ви постанете перед судом. Це зрозуміло?». Внизу рукою пана Лі було написано: «Так, зрозуміло».
У перші тижні після того, як інформація про новий коронавірус просочилась в інтернет, влада Китаю наполягала, що інфекція може передаватися лише від тварини до людини, а людина людину заразити не може. Однак згодом довелося визнати правду.
Китайська жорстокість
Незважаючи на те, що Китай все-таки визнав, що новий коронавірус з’явився саме на його території, тепер він продовжує поводитися вкрай жорстко до низки країн світу, які потерпають від пандемії.
По-перше, у вже згаданій доповіді ЦРУ міститься твердження, що через викривлення Китаєм статистики захворюваності та смертності уряди європейських країн не розуміли істинних масштабів біди та не змогли в повній мірі відреагувати на поширення вірусу. Bloomberg відзначає, що в більшості країн зі значно меншою кількістю населення, ніж у КНР, випадків зараження і смертей від коронавірусу зафіксовано в рази більше, ніж на той момент у Китаї, звідки почався спалах.
У Єврокомісії 2 грудня заявили: Китай брехав не лише на початку пандемії, а продовжує поширювати дезінформацію навколо коронавірусної інфекції і зараз. До слова, у поширенні фейків щодо хвороби Єврокомісія звинуватила не лише Китай, а й Російську Федерацію. Ці країни діють так, аби домогтися «згортання демократичних дискусій, поглиблення соціальної поляризації та відбілювання іміджу», йдеться в оприлюдненому Єврокомісією Плані дій в галузі демократії.
Піднебесна ігнорує обвинувачення, а от у зовішньополітичному відомстві РФ традиційно заявили про голослівність закидів та дезінформаційну кампанію проти Росії.
По-друге, навесні, коли Ухань справився з Covid-19, Китай почав «допомагати» іншим країнам: продавати їм неякісні тести та маски. Таку продукцію продавцям повернула низка країн: Грузія, Іспанія, Нідерланди, Туреччина... Наразі ж Китай, якому конче необхідно відновити свій імідж на міжнародній арені після ганебної історії із породженням нового коронавірусу почав практикувати те, що ЗМІ називають «вакцинною дипломатією». Простими словами – це укладання домовленостей з різними країнами світу про майбутнє постачання китайської вакцини від Covid-19 за доступною ціною. Як повідомляють ЗМІ, у Піднебесній вакцинація вже відбувається, проте препарат ще не пройшов усі необхідні етапи тестувань.
По-третє, Китай скористався пандемією у торгових війнах. Він заборонив імпорт сільськогосподарської продукції від низки своїх давніх партнерів через… коронавірус, поширення якого спочатку сам замовчував. Так, уряд КНР заборонив експорт з низки норкових ферм Данії – через те, що деякі співробітники цих господарств виявилися інфіковані, далі таку ж позицію Пекін зайняв і щодо продукції данських свиноферм, пише DW.
У Копенгагені пообіцяли, що знищать норок на усіх фермах. Однак і це був лише початок: зараження норок новим коронавірусом відбулося ще в п’яти країнах – в Нідерландах, Іспанії, Швеції, Італії та США. До слова, річний оборот хутряного господарства, за оцінками Міжнародна федерація хутра (IFF), 2012 року становив понад $15 млрд, третина цієї суми припадає на країни ЄС.
Отже, за рік з початку пандемії Китай із головної жертви нового коронавірусу перетворився на головного вигодонабувача. Ця країна хизується тим, як швидко впоралась з епідеміологічною загрозою, але забуває про відповідальність за нечесні дії на початку «коронавірусної» кризи. Станом на сьогодні пандемія, лише за офіційними даними, вже забрала півтора мільйона життів по всьому світу. Оцінювати обсяг матеріальних збитків поки що не береться ніхто…
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0