Доступ до ринку праці у Польщі: що може незабаром змінитись для українців

Доступ до ринку праці у Польщі: що може незабаром змінитись для українців
Польща хоче змінити підходи до працевшлаштування мігрантів
фото із відкритих джерел

Польща може ввести низку нових вимог для трудових мігрантів з інших країн. Частково це стосуватиметься і українців

У Польщі на мігрантів, які шукають роботу, чекатимуть нові правила – бальна система та перелік дефіцитних професій, що обмежить галузі, у яких іноземці потенційно зможуть влаштуватись. Про це пише biznes.interia.pl.

Голова польського уряду оголосив про ухвалення Радою міністрів міграційної стратегії на 2025-2030 роки. Документ  складається з восьми розділів та регулює не лише питання права на притулок чи доступ до території, а й доступ мігрантів, зокрема і українців, до польського ринку праці.  

Перелік дефіцитних професій, бальна система та верифікація на ринку кадрових агентств – це лише частина змін, які пропонує уряд. Польські підприємці, менеджери та промислові організації мають особливу думку з цього приводу.

Як зазначають автори документа, «занадто ліберальна міграційна політика не може заблокувати процес модернізації та автоматизації польської економіки». 

«Польща буде допускати іноземців на ринок праці, щоб заповнити дефіцит в дефіцитних професіях, а також створить спеціальні правила, спрямовані на  подолання тривалого дефіциту у деяких професіях», – йдеться в документі, який цитує сайт.

Особливі критерії для іноземних працівників

Критерії прийняття іноземних працівників, розроблені Міністерством внутрішніх справ та адміністрації, включають отримання зарплати на рівні з польськими працівниками. Також мігрант для працевлаштування повинен мати унікальні навички або ж його працевлаштують, якщо неможливо знайти працівника з такими ж унікальними компетенціями в Польщі. Також працівник має походити або з країн ОЕСР чи країн, з якими Польща чи Європейський Союз має угоду про реадмісію (це взаємні зобов'язання держав, які закріплюються у міжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, – «Главком»).

Хороша новина у тому, що для громадян України, Молдови, Грузії та Вірменії буде збережено колишні правила на працевлаштування, а от сам список країн, на які поширюються нові правила, може бути уточнений до кінця наступного року.

Також буде створена спеціальна бальна система, в якій бали нараховуватимуться за індивідуальні компетенції іммігранта. У такій ситуації в’їзд до країни буде можливий після отримання необхідного мінімуму балів. Подібне рішення працює в Канаді та Великій Британії. Також буде розроблено перелік дефіцитних професій. 

З метою усунення ситуацій, коли порушуються права працівників та не виконується нормативно-правова база, буде проведено перевірку ринку кадрових агентств. У документі також порушується питання правил ведення підприємницької діяльності іноземцями. 

У свою чергу президент Асоціації роботодавців BCC Лукаш Бернатович зазначає, що «підприємцям не вистачає, наприклад, будівельників, експедиторів, транспортників, а медичній службі потрібні медсестри». «Незабаром з'явиться ще одна проблема – коли закінчиться війна в Україні, багато українців, які працюють в нашій країні, повернуться відбудовувати свою країну. Тож вони зникнуть з нашого ринку праці», – наголошує Бернатович.

Подібним чином висловився і головний аналітик агентства з працевлаштування Gremi Personal Юрій Григоренко. Він зізнався, що цього року сільське господарство та індустрія HoReCa (готелі і заклади громадського харчування) у Польщі особливо страждали від нестачі кадрів і сповільнення напливу працівників з Азії. «Посилення міграційної політики призведе до ще більшого дефіциту працівників у цих галузях», – вважає аналітик.  

Нагадаємо, українці досі домінують на польському ринку праці. Однак їх місце все частіше займають вихідці з інших країн. За останні роки найбільше зростання зайнятості зафіксовано серед колумбійців, непальців та аргентинців. Працівники з Азії та Південної Америки заповнюють прогалини в таких секторах Польщі, як промислове виробництво, сільське господарство та будівництво, якими раніше займалися переважно українці.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: