Євросоюз змінює правила надання тимчасового захисту українцям: хто не зможе отримати допомогу

Військовозобов’язані громадяни України більше не зможуть в’їхати до країн Європейського Союзу, повідомляє «Главком» з посиланням на польську газету Rzeczpospolita.

За інформацією видання, щоб в’їхати до Польщі та інших країн ЄС і отримати тимчасовий захист громадяни України повинні будуть мати довідку про те, що вони звільнені від мобілізації у своїй країні. Це стосується також жінок.

Очікуються, що оголошення про зміни до директиви про тимчасовий захист військових біженців з України буде зроблене Європейською комісією вже в липні. Нововведення стануть найбільшою зміною з 2022 року.

«Робота над змінами добігає кінця. Польща їх підтримує», – заявив заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації, відповідальний за міграційну політику Мацей Дущчик.

Країни ЄС погоджуються на зміни – саме Україна на початку червня виступила з ініціативою щодо обмеження прийому українських громадян у країнах Європейського Союзу на спеціальних умовах тимчасового захисту.

Дущик підтверджує, що вимоги, які запровадить ЄК, поширюватимуться також на українок.

«Обмеження, які, судячи з усього, почнуть діяти ще в липні, стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би його отримати», – уточнив він.

За даними Євростату, тимчасовим захистом у всій ЄС користуються 4,3 млн українців, найбільше – у Німеччині (1,2 млн) та Польщі (960 тис.). З них, за даними реєстру PESEL, лише у Польщі наразі перебуває понад 218 тис. чоловіків віком 18–65 років станом на 15 червня. У всьому Європейській Союзі дорослі чоловіки становлять 26,6 % від усіх осіб, що перебувають під захистом, отже, приблизно 1,15 мільйона українських чоловіків.

Директиву планують ухвалити в липні, але вона набуде чинності лише в березні 2027 року.

Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі також завершує роботу над поправками до закону про громадянство, які найбільше торкнуться громадян України. Саме вони вже багато років складають найбільшу національну групу серед осіб, які подають заявки на отримання польського громадянства. Наразі його вже мають понад 40 тис. українців.

Проект базується на чотирьох ключових змінах. Перша подовжить до восьми років термін проживання в нашій країні – однак поки що невідомо, чи буде враховано також період тимчасового захисту. Буде запроваджено тест на натуралізацію за зразком датської моделі – він проводитиметься польською мовою на рівні B2, отже, іноземець автоматично повинен буде вільно спілкуватися та розуміти складні тексти. Тест охоплюватиме, зокрема, питання з історії та конституційних принципів.

«Польське громадянство надає низку привілеїв, зокрема право брати участь у виборах та балотуватися на них. Тому ми маємо бути впевнені, що така особа інтегрована в нашу систему цінностей», – додав заступник голови МВС.

Однак ключовим стане «заява про лояльність», яку наприкінці всієї процедури повинен буде підписати іноземець. Це має стати запобіжним заходом щодо тих, хто міг би виступити проти інтересів Польщі.

«Ми не вимагатимемо відмови від першого громадянства, але хочемо запровадити можливість перевірки такої особи на предмет лояльності до нашої держави. «Заява про лояльність» дасть нам можливість позбавити громадянства особу, яка виступила проти польської безпеки чи інтересів, наприклад, вступивши у співпрацю з ворогами Польщі. Наразі позбавлення вже наданого польського громадянства неможливе. Навіть для осіб, засуджених за шпигунство проти Польщі», – пояснив Дущчик. 

Нагадаємо, з 1 липня, українські біженці та безробітні в Німеччині замість соціальної допомоги для громадян Bürgergeld отримуватимуть так званий базовий дохід – Grundsicherung, а вимоги до працездатних, але тривалий час безробітних отримувачів стали суворішими.
У той же час Швейцарія оголосила, що планує продовжити дію спеціального статусу захисту S для українських біженців до 2027 року. Водночас влада країни розглядає можливість запровадження окремих обмежень для громадян України призовного віку.