Можливості для розміщення біженців у Берліні вичерпані – німецький парламентар

Лідер берлінської парламентської партії Християнсько-демократичний союз Німеччини (ХДС) закликає збільшити місткість пунктів розміщення біженців, послідовно проводити депортації та посилити прикордонний контроль.

Німецький парламентар Дірк Штеттнер закликає до далекосяжних наслідків у зв'язку зі зростанням числа біженців. «Всі можливості розміщення біженців у Берліні вичерпані», – заявив Штеттнер в інтерв'ю Deutsche Presse-Agentur.

«Люди в Берліні та у багатьох муніципалітетах ставлять собі питання, як усе має продовжуватися. У деяких складається враження, що для біженців робиться все, а для них нічого. Ми не можемо миритися з цим». Федеральний уряд має, нарешті, вжити заходів.

Частиною реальності є усвідомлення того, що кількість людей, які прибувають, необхідно стримувати, якщо не по всій Європі, то по всій Німеччині. Це означає, що ми маємо бути ще послідовнішими в депортації і щомаємо знову посилити контроль на наших кордонах. Ті, хто не має перспектив залишитися в країні, по можливості не повинні опинятися в Німеччині», – сказав Штеттнер.

«Якщо ми хочемо запобігти ситуації, подібній до тієї, що склалася у 2015/2016 роках, ми маємо вирішувати її негайно», – вважає політик. Зокрема, необхідно якнайшвидше розширити можливості великих берлінських пунктів розміщення в Тегелі (район у складі адміністративного округу Райніккендорф у Берліні) та Темпельхофі  (район у сьомому адміністративному окрузі Берліна неподалік аеропрорту). «У короткостроковій перспективі це може означати встановлення наметів, щоб нікому не доводилося спати на вулиці», – сказав Штеттнер.

У середньостроковій та довгостроковій перспективі, за його словами, необхідно значно більше так званого модульного житла для біженців. «Воно має величезну перевагу, збірні деталі можуть бути зібрані як з будівельного набору і, таким чином, можуть бути побудовані набагато швидше, ніж при звичайному будівництві. Ми повинні приступити до роботи негайно», – сказав Штеттнер.

Він додав, що необхідно також подумати, як дати біженцям можливість самим себе забезпечувати. «Звичайно, біженці, які мають реальні перспективи залишитися, мають працювати. Багато хто хоче працювати, але, на жаль, багатьом це не дозволяється. Люди, які не хочуть працювати, не повинні мати права залишитися», – критикує Штеттнер.

«Ми перебуваємо на роздоріжжі», – чесно зізнався лідер парламентської фракції ХДС. За його словами, багато німців все частіше висловлюють побоювання щодо напливу іноземців. «Ми не повинні навішувати на них ярлик радикалів за їхні емоції».

За даними Державного управління у справах біженців (LAF), пропускна спроможність притулків є «практично нульовою». Майже 32 тис. місць зайняті, вільними залишаються лише 274. У вівторок цими проблемами займеться цільова група з розміщення та інтеграції біженців.

Нагадаємо, Німеччина вирішила повернути кілька тисяч нелегальних мігрантів назад до Польщі, оскільки саме через її територію вони прибули до країни, повідомляє Dziennik. Найбільше було відправлено назад громадян Грузії, росіян та громадян Іраку. 

За даними Прикордонної служби, держави-члени ЄС з початку року до кінця липня загалом збиралися передати польській стороні 3950 іноземців (у рамках реадмісії чи Дублінської процедури, яка регулює правила надання в ЄС міжнародного захисту громадянам третіх країн). За цей період до Польщі з країн ЄС було повернуто поки що  лише 804 особи.

До слова,  у Німеччині через житло для українських біженців розгорівся скандал. Українська родина пів року отримувала майже 5500 євро на місяць від центру зайнятості в регіоні Гарц (федеральна земля Саксонія-Анхальт). Це мало суспільний резонанс – німці були обурені такою кількістю грошей, які були витрачені на біженців. Щоправда, виявилось, що на руки українці отримують лише п'яту частину коштів, що виділяються Німеччиною.