«Війна погіршує становище»: як російський диктатор готується до президентських виборів

У березні 2024 року в Росії відбудуться президентські вибори. Це голосування дуже важливе для російського диктатора Володимира Путіна, пише The New York Times. 

Чинний президент Володимир Путін найімовірніше піде на п'ятий термін. Очікується, що він заявить про свою кандидатуру офіційно в наступному місяці. Але чи все буде так само гладко, як у минулому, коли Путін «успішно перемагав з великим відривом», важко сказати, оскільки це перші вибори в Росії після початку її вторгнення в Україну.

Результат виборів безпосередньо вплине на військову стратегію Росії. Зокрема, від того, чи переможе Путін, залежить, чи оголосять після виборів нову мобілізацію, яка, найімовірніше, буде непопулярною у населення.

«Війна і мобілізація стають дедалі непопулярнішими. Вони викликають у людей занепокоєння», – сказав Андрій Перцев, аналітик російського видання «Медуза».

Деякі критики піддають сумніву мету президентських виборів у країні, яка перебуває у стані війни, де більшість лідерів опозиції були вигнані чи заарештовані. Виборчий апарат, підконтрольний Кремлю, фільтрує неприємних кандидатів, а медіа віддано хвалить дії чинного президента.

Григорій Голосов, викладач політології у Європейському університеті у Санкт-Петербурзі, відзначив, що Путін хотів переконатися в тому, що ніхто (насамперед політичні еліти) не зможе поставити під сумнів його легітимність на чолі російської держави.

«В усвідомленні народу і російського політичного класу тривалий час не було справжньої політичної опозиції в Росії», – зауважив він.

Голосов зазначив, що навіть враження виборчої легітимності допоможе Путіну втримати можливу внутрішню кризу, проілюструвавши це неудачним спробами перевороту, організованим Евгеном Пригожиним, засновником Приватної військової компанії «Вагнер». Такі ситуації можуть повторитися.

На виборах передбачається участь кількох кандидатів, включаючи представників двох політичних партій – Комуністичної та Націоналістичної Ліберально-Демократичної партії – які були зручними опонентами під час попередніх кампаній Путіна, як це відбувалося на двох попередніх виборах. Кремль також може дозволити участь у змаганнях ліберальному кандидату, але експерти вважають, що це ще не вирішено, оскільки будь-який такий кандидат ймовірно виступатиме проти війни в Україні.

Водночас Борис Надєждін, один із небагатьох російських політиків, які заявили про свій намір балотуватися, назвав війну в Україні «фатальною помилкою» Путіна.

«Путін тягне Росію в минуле і порушує основні інститути сучасної держави», – заявив Надєждін в інтерв'ю російському новинному YouTube-каналу «Живая Гвоздь» цього місяця.

Політолог Голосов вважає, що Центрвиборчком не дасть змоги Надєждіну зареєструватися як кандидату на президентських виборах, зарубавши його заявку на етапі перевірки необхідних для реєстрації 100 тисяч підписів.

Американське видання NYT вказує, що керовані вибори можуть ускладнити ситуацію для Кремля. Хоча результат виборів ще не вирішено, у Росії вони часом стають критичним моментом, коли політична система стає особливо вразливою. Наприклад, наприкінці 2011 року тисячі росіян вийшли на вулиці Москви та інших міст, висловлюючи протести проти парламентських виборів, які вони вважали підробленими.

Війна в Україні цього року додає нових ризиків і невизначеності, за словами аналітиків. Навіть після того, як Росія призупинила український контрнаступ, вона не змогла здійснити значного прориву.

Підтримка Путіна у захопленні України може вимагати ще більше військової присутності, що хвилює росіян. Таким чином, Кремль поки утримується від оголошення мобілізації, переймаючись можливою негативною реакцією в середині країни.

І поки війна затягується, росіян занепокоїть, що для здійснення планів Путіна із захоплення України може знадобитися ще більше солдатів. Тому Кремль поки не оголошує мобілізацію, побоюючись негативної реакції всередині країни.

Опитування, проведене безпартійною московською дослідницькою компанією «Русское поле» показало, що вперше з початку війни більше росіян заявили, що підтримують переговори, а не продовження війни. Майже дві третини опитаних телефоном заявили, що підтримають мирну угоду з Україною, якщо її буде підписано завтра.

У цьому опитуванні взяли участь 1611 респондентів, при цьому ще 6403 відмовилися відповідати на запитання.

На думку Андрія Перцева, у Кремлі усвідомлюють цю зміну настроїв, тому намагаються змістити свій порядок денний від війни до більш «приземлених питань».

«Війна тільки погіршує становище президентської кампанії. Це нагадує про труднощі людей», – вважає Перцев.

Зазначається, що перед початком виборчої кампанії уряд РФ організував в Москві величезну виставку під назвою «Росія». Було створено 500-метровий відеотунель, який демонструє різні досягнення країни за часів правління Путіна, такі як будівництво багатоквартирних будинків і автомагістралей. Примітно, що жодної згадки про війну РФ проти України в цьому відеотунелі немає.