Навіщо Росія активно переозброює Білорусь. Уроки для України
У російські ЗМІ просочилася інформація російсько-білоруської угоди від 2017 року. Тоді Москва і Мінськ домовились про поставку 12 винищувачів Су-30СМ виробництва корпорації «Іркут». Тепер стало відомо, на яких умовах Білорусь отримає російські літаки. На перший погляд, угода виглядала прозоро, але якщо проаналізувати ситуацію, то можна побачити пастку, яку Москва готує для сусідів.
Хитрий демпінг Кремля
Якщо вірити джерелам російських ЗМІ, угода щодо закупівлі винищувачів СУ-30СМ Мінськом виглядає вкрай невигідною для Москви. Зокрема, з’ясувалося, що реальна ринкова вартість літаків цього класу значно вища за цифри, які з’явилися у пропагандистських медіа. Російські збройні сили зазвичай закуповують винищувачі за $24-30 млн, хоча експортна ціна одного літака складає $80-90 млн. Що ж до угоди із Республікою Білорусь, то якщо на момент її підписання ЗМІ повідомлялось про вартість одного літака у $50 млн (контракт на поставку 12 Су-30СМ оцінювали у $600 млн), то нині ця вартість знижена до $35 млн. Ба більше, білоруські аналітики не виключають, що за літаки Мінську і зовсім платити не доведеться – через ймовірність взаємозаліку. Зокрема, за продовження безкоштовного розміщення російських військових об'єктів у Білорусі після 2021 року.
Російському демпінгу є пояснення. Наприклад, Москва платить Киргизстану за свою військову базу майже $5 млн щорічно, і ще $4,5 млн стягується в рамках умов перебування формувань ВМФ РФ. Так само близько $7 млн орендної плати отримує Казахстан за російські військові об'єкти.
У випадку Білорусі земля під російськими військовими об’єктами була передана в безоплатне користування Москві на 25 років без справляння податків. Сталось це у 1995 році. І ось тепер підходить час перегляду цих умов…
На тлі активного переозброєння Польщі та стягування військ НАТО до кордонів Білорусі остання вкрай зацікавлена у посиленні власного оборонного потенціалу. Тільки Польща після закупівлі нових крилатих ракет повітряного базування для своїх винищувачів F-16С/D запланувала закупівлю 32 багатоцільових винищувачів п'ятого покоління «Гарпія» (наприкінці вересня 2019 р. конгрес США погодився продати Польщі 32 машини F-35A). Не кажучи вже, що Варшава виконала перший етап програми ППО Wisła, що включає отримання двох батарей зенітно-ракетних систем IBCS/Patriot. Загалом же НАТО вже здійснив перекидання на схід значної кількості сучасної техніки – передусім у Польщу та країни Балтії.
То ж, навіть із наявними російськими винищувачами Білорусь не виглядатиме озброєною. У чому тоді сенс усіх цих операцій? По-перше, у військовій присутності Росії на території Білорусі. По-друге, у перетворенні Мінська в реального союзника Москви. У тому числі, і для формування потенційного плацдарму для атаки України. А для цього і літаків не шкода…
Урок для України
Отже, не тільки ворожа Росія, але й усі сусіди України активно переозброюються. Чи робить Київ висновки з суттєвих геополітичних змін у регіоні?
Формально так. Вже у 2020 році Україна має отримати рекордний за всю історію бюджет на потреби Збройних сил, і в тому числі на переозброєння. Загальний обсяг ресурсу оцінюється у понад 30 млрд грн. Але водночас фахівці звертають увагу на те, що в країні не сформовано систему переозброєння, й тому немає чітких, обґрунтованих рішень щодо закупівлі. Тривають дебати, чи варто Україні імпортувати зброю, наприклад, літаки F-16, гелікоптери Apache або протикорабельні ракети Harpoon.
Серед іншого, має місце плутанина у пріоритетах переозброєння. Настільки, що міністр оборони Андрій Загороднюк днями вже заявив про намір зарезервувати частину держоборонзамовлення – до моменту, коли з’являться відповідні стратегії. Тобто, влада досі не уявляє: як і куди розвивати Збройні сили…
А варто, враховуючи, що Москва наполегливо формує своє кільце навколо України.
Дмитро Бадрак, для «Главкома»
Коментарі — 0