Американська преса про майбутній візит президента України до США
Напередодні візиту президента України Володимира Зеленського до США, що розпочинається сьогодні, провідні американські видання - The New York Times і The Washington Post приділили Україні доволі багато місця.
Але це місце можна вважати більшою мірою не цільовим, а контекстним.
В їхніх матеріалах не обговорюється головна мета візиту українського президента до США (принаймні, так, як вона виглядає, чи її хотіли б бачити з Печерських пагорбів). Не йдеться про те, які переговори і з ким він планує провести, і про ймовірну, вже кільканадцять разів підтверджену зустріч Зеленського з Трампом на полях Генеральної Асамблеї ООН.
Американські видання жодним чином не турбує питання закінчення війни на сході України (хоча війна чи конфлікт на українському сході, знову ж таки, контекстно згадуються в матеріалах цих видань).
Назва нашої держави вкупі із прізвищем президента Зеленського в даному разі виступають певним тлом передвиборної кампанії у США, яка де-факто вже не лише стартувала, а й визначила головних потенційних учасників - чинного президента Трампа і колишнього віце-президента демократа Байдена. Увага, головним чином, приділяється липневій телефонній розмові Трампа з Зеленським (точніше - її зміcтовній частині), намаганням з боку демократів примусити чинну адміністрацію до оприлюднення стенограми цього дзвінка, а республіканців - скористатися із ситуації, аби роздмухати корупційний скандал довкола колишнього віце-президента.
Як пише The New York Times в статті «Як стверджує Трамп, він обговорював Байдена з Україною. Тиск задля імпічменту будується», цієї неділі президент США Дональд Трамп визнав, що він висунув звинувачення в корупції щодо колишнього американського віце-президента Джозефа Байдена під час телефонної розмови з українським лідером Зеленським, що є приголомшливим визнанням тиску на демократів, щоб піддати імпічменту пана Трампа через звинувачення, що він схиляв закордонний уряд допомогти завдати шкоди своєму політичному супернику.
У публічному та приватному режимі більшість демократів заявляли, що свідчення, які з'явилися в останні дні, говорять про те, що пан Трамп підштовхував український уряд до розслідування містера Байдена...
Обвинувачення демократів зосереджені на тому, чи Трамп чинив тиск на новообраного лідера України, неявно або прямо, з метою вжиття заходів, аби зашкодити кандидатурі пана Байдена у вразливий для колишньої радянської республіки момент, можливо, використовуючи військову допомогу США як важель. Україна веде боротьбу з підтриманими Росією сепаратистами, і адміністрація Трампа тимчасово затримала пакет військового фінансування на суму 250 мільйонів доларів. Однак до цього часу не було жодних ознак того, що пан Трамп згадував гроші на допомогу під час дзвінка (розмови з Зеленським).
The Washington Post напередодні візиту Зеленського до США розставляє свої головні акценти у статті Гленна Кесслера «Перевірка фактів останніх звинувачень/претензій Трампа щодо Байдена та України» пише, що президент Трамп перебуває під обстрілом за те, що неодноразово згадував Байдена - свого можливого опонента на виборах 2020 року - у липневій розмові з президентом України в той час, коли країна, що бореться, розраховувала отримати військову допомогу для військового спротиву Росії на її східному кордоні. (Допомога зрештою надійшла після вимог Конгресу.)
Ця ж розмова, мабуть, фігурує у скарзі службовців розвідки, але деталі не зовсім зрозумілі, оскільки адміністрація заблокувала обмін інформацією про скаргу з Конгресом, незважаючи на очевидні вимоги закону.
А спікер Палати представників Конгресу США демократка Ненсі Пелосі попередила про «нову главу беззаконня» та переломний момент у розслідуванні роботи президента Трампа.
Отож, вже можна зробити висновок, що візит Зеленського до США може бути використаний головними опонентами насамперед дл посилення/послаблення своїх внутрішньополітичних позицій у США. Чи зможе досягнути українська делегація на чолі з Володимиром Зеленським своїх цілей (проукраїнських) під час і по завершенню цього візиту, наразі незрозуміло.
Роман Чайковський, для «Главкома»
Коментарі — 0