Британія запровадила санкції проти криптовалютних мереж, які використовує РФ
Санкційний пакет спрямований на криптовалютні та тіньові фінансові механізми, які Росія використовує для обходу обмежень
Велика Британія запровадила санкції проти 18 криптовалютних платформ, банків та фінансових мереж, які Російська Федерація використовувала для обходу обмежень і фінансування війни проти України. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на сайт британського уряду.
Нові санкції стосуються системи міжнародних платежів A7, яка, як стверджується, використовується Кремлем для обходу західних санкцій, фінансування військових покупок та обробки платежів від продажу нафти. За оцінками Лондона, у розпорядження Кремля могли повернутися понад $1,5 млрд завдяки використанню цієї системи.
Нові санкції також запроваджені щодо киргизького банку, трьох грузинських компаній і великої міжнародної криптобіржі. Глава МЗС Великобританії Іветт Купер заявила, що Лондон продовжуватиме цілеспрямовано ліквідувати тіньову інфраструктуру, позбавляючи Росію каналів постачання.
«Якщо Кремль думає, що може обійти наші санкції, ховаючись за криптомережами та тіньовими фінансовими системами, він глибоко помиляється. Ми продовжимо діяти швидко та рішуче разом із нашими союзниками, щоб викривати, зривати та ліквідовувати ці мережі, а також гарантувати, що ті, хто сприяє російській агресії, відчують наслідки», – наголосила міністерка закордонних справ Британії Іветт Купер.
Наразі Британія запровадила санкції проти понад 3300 фізичних осіб, компаній, а також суден, які забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. Загалом, за оцінками Лондона, через міжнародні обмеження РФ уже втратила понад $450 млрд, що дорівнює чотирьом рокам фінансування війни проти України.
Нагадаємо, міністр торгівлі Великої Британії Кріс Браянт визнав, що уряд «незграбно» реалізував рішення щодо часткового пом’якшення санкцій проти Росії, через що воно спричинило хвилю критики та хибне трактування позиції Лондона. Йдеться про дозвіл на імпорт дизельного пального та авіаційного гасу, вироблених у третіх країнах із російської нафти.
До слова, очільник Кремля Володимир Путін найбільше боїться повної заборони морських перевезень у межах Європейського Союзу. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що саме через страх нових жорстких санкцій Кремль намагається виграти час та втягнути Європу у переговорний процес.
Коментарі — 0