Чи змінять хід війни останні рішення Путіна: відповідь аналітиків ISW

Оголошення російського президента Володимира Путіна про «часткову мобілізацію» 21 вересня відобразило багато проблем, з якими Росія стикається під час її невдалого вторгнення в Україну, які Москва навряд чи зможе вирішити в найближчі місяці. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Наказ Путіна мобілізувати частину «підготовленого» резерву Росії, тобто осіб, які пройшли строкову службу, протягом місяців не створюватиме значної бойової сили Росії. Цього може бути достатньо, щоб у 2023 році підтримувати нинішній рівень російської військової сили, компенсуючи втрати росіян, хоча навіть це ще не точно. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив в інтерв’ю 21 вересня, що це відбуватиметься навмисними етапами, що, ймовірно, запобігатиме будь-якому раптовому притоку російських військ, який може різко змінити хід війни. Таким чином, часткова мобілізація Росією не позбавить Україну можливості звільнити більшу частину окупованої території до зими», – прогнозують аналітики.

Вони припускають, що російські війська викликали найбільш боєздатні резерви під час передвоєнної мобілізації, що свідчить про те, що нинішня часткова мобілізація розпочнеться із залучення менш боєздатного персоналу з самого початку.

Також аналітики ISW вважають, що промову Путіна не слід сприймати як явну погрозу, що Росія застосує проти України ядерну зброю, якщо Україна продовжить контрнаступ на окуповані території після анексії.

«Часткова мобілізація Росією не змінить війну цього року і може мати чи не мати суттєвого впливу на здатність Росії продовжувати операції на поточному рівні наступного року. Україні та Заходу не варто ані відкидати це, ані перебільшувати», – підсумовується у звіті ISW. 

Ключові висновки ISW за 21 вересня:

• Оголошена президентом Росії Володимиром Путіним «часткова мобілізація» суттєво не вплине на хід війни в найближчі місяці.
• Путін  прямо не погрожував застосувати ядерну зброю, якщо Україна продовжить контрнаступальні операції зі звільнення окупованих територій після російської анексії.
• Ймовірно, українські війська продовжували наступальні дії навколо Лиману.
• Українські сили завдали ударів на північ і схід від Херсона в рамках кампанії оперативного блокування російських матеріально-технічних, військових і транспортних засобів у Херсонській області.
• Українські та російські джерела ідентифікували три зони активності 21 вересня: на північний захід від Херсона, поблизу українського плацдарму через річку Інгулець і на південь від кордону Херсонської та Дніпропетровської областей навколо Високопілля.
• Суб’єкти федерації (регіони) продовжують мобілізацію, незважаючи на заяву президента Росії Володимира Путіна про часткову мобілізацію.
• Призначені Росією окупаційні адміністратори, ймовірно, посилюють правоохоронні та фільтраційні заходи на окупованих територіях України під час підготовки до фіктивних референдумів про анексію Росією.

Нагадаємо, 21 вересня російський диктатор Володимир Путін звернувся до народу на федеральних телеканалах, в якому оголосив про «посилення мобілізаційних заходів» у Росії. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що Росія планує мобілізувати до армії 300 тис. резервістів.