ШІ, стеження і таємне проникнення в оселі: Німеччина реформувала спецслужби
Німецька розвідка отримає право на таємні операції, кібератаки та використання штучного інтелект
Німеччина суттєво змінює правила роботи спецслужб: відтепер вони зможуть таємно проникати до помешкань, втручатися в роботу комп'ютерних систем і проводити власні кібероперації. Бундестаг підтримав масштабну реформу законодавства про розвідку, яка розширює повноваження як внутрішньої контррозвідки, так і зовнішньої розвідувальної служби. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на німецький Бундестаг та Die Welt.
За законопроєкт проголосували 309 депутатів, 190 виступили проти, ще 71 парламентар утримався. Правляча коаліція ХДС/ХСС та СДПН обґрунтовує зміни зростанням загроз з боку іноземних держав, зокрема Росії, Китаю та Ірану. Уряд вважає, що традиційних методів збору розвідувальної інформації вже недостатньо для протидії шпигунству, диверсіям і гібридним атакам.
Таємне проникнення до квартир і кібератаки
Одне з найбільш резонансних положень реформи стосується Федерального відомства з охорони конституції (BfV), яке відповідає за внутрішню безпеку Німеччини. За визначених законом умов його співробітники зможуть таємно проникати до квартир та офісів. Мета таких операцій – отримання інформації, встановлення засобів спостереження або доступ до електронних пристроїв.
Спецслужби також отримають можливість втручатися в роботу інформаційних систем.
Зокрема, вони зможуть:
- зламувати комп'ютери та інші електронні пристрої;
- видаляти або змінювати дані;
- блокувати чи перенаправляти інтернет-трафік;
- порушувати роботу технічної інфраструктури потенційних противників;
- встановлювати програмне забезпечення для прихованого збору інформації.
Йдеться не лише про спостереження за підозрюваними. Нові повноваження дозволять розвідці безпосередньо впливати на цифрову інфраструктуру тих, кого вона вважає загрозою. Водночас затримання людей і відкриті обшуки залишаються компетенцією поліції.
BND зможе виводити з ладу сервери хакерів
Значно ширші можливості отримає Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND), яка працює за кордоном. Їй дозволять проводити активні операції проти іноземних кіберзагроз. Наприклад, розвідники зможуть проникати в інформаційні системи підприємств, які виробляють безпілотники або хімічну зброю, і порушувати їхню роботу. Також BND зможе виводити з ладу сервери державних хакерських угруповань та мереж дезінформації.
Окремий блок реформи стосується зберігання інформації. BND дозволять накопичувати отримані за кордоном дані без попереднього перегляду протягом визначеного терміну:
- зміст повідомлень – до шести місяців;
- метадані – до 13 місяців.
Метадані містять інформацію про комунікацію: хто, коли і з ким контактував, але не сам зміст розмови. Збільшення терміну їх зберігання має допомогти розвідці зіставляти інформацію та виявляти закономірності в діяльності потенційних противників.
Ще одна новація – можливість залучати до співпраці неповнолітніх. У виняткових випадках Федеральне відомство з охорони конституції зможе вербувати інформаторів віком 16–17 років. Ідеться про конфіденційні джерела, які мають доступ до середовища, за яким стежать спецслужби, зокрема екстремістських або терористичних угруповань.
Штучний інтелект і контроль за спецслужбами
Реформа також розширює можливості використання цифрових технологій для розвідувальної роботи. Штучний інтелект зможуть застосовувати для аналізу великих масивів інформації та пошуку зв'язків між різними даними. Це має прискорити виявлення підозрілої активності й допомогти встановлювати осіб, пов'язаних із потенційними загрозами.
Водночас розширення повноважень супроводжується новою системою нагляду. За законністю найбільш чутливих операцій стежитиме Незалежна контрольна рада. Вона здійснюватиме попередню перевірку окремих заходів спецслужб, а також контролюватиме дотримання правил роботи з персональними даними.
Опозиція побоюється появи нової таємної поліції
Реформа викликала гострі суперечки в німецькому парламенті. Правляча коаліція переконує, що країні потрібні спецслужби, здатні не лише збирати інформацію, а й активно протидіяти загрозам. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт назвав зміни «реформою століття» та заявив про необхідність перетворити розвідувальні відомства на повноцінні спецслужби з оперативними можливостями.
Найбільше заперечень викликало розширення повноважень внутрішньої розвідки. Представниця Лівої партії Клара Бюнгер вважає, що нові правила руйнують історичне розмежування між поліцією та спецслужбами. Вона побоюється, що розвідка фактично отримає можливість виконувати функції правоохоронців, але без звичних для поліції процедур і гарантій прозорості.
Критики також звертають увагу на ризики для приватності громадян. Таємне проникнення до житла, встановлення шпигунського програмного забезпечення на особисті телефони та втручання в цифрові пристрої можуть створити небезпечний прецедент для захисту основних прав людини.
Уряд натомість наполягає, що нові інструменти застосовуватимуть лише за визначених законом умов, а найсерйозніші втручання проходитимуть незалежний контроль. Реформа має наблизити можливості німецьких служб до інструментів розвідок країн-партнерів.
На тлі дискусій про цифрове стеження окремо передбачено використання інструментів для біометричного зіставлення зображень із фотографіями, доступними в інтернеті. Це дасть змогу швидше ідентифікувати людей, які можуть бути пов'язані з діяльністю іноземних спецслужб або інших небезпечних структур. Для аналізу інформації також дозволять використовувати алгоритми штучного інтелекту.
Масштаб загроз, на які посилається Берлін, відображає і статистика. За даними Financial Times, у 2025 році німецькі органи зафіксували 474 випадки політичного та технологічного шпигунства. Уряд вважає, що нові повноваження допоможуть країні менше залежати від розвідувальної інформації союзників і самостійно реагувати на небезпеки.
Нагадаємо, Німеччина останнім часом неодноразово повідомляла про підозри щодо російських диверсій на своїй території. Зокрема, «Главком» писав, що німецькі слідчі пов'язують одного з імовірних виконавців атаки на український транспортний літак Ан-124 в аеропорту Лейпцига з російською військовою розвідкою.
Читайте також:
- Фастфуд за €1 спричинив заворушення в Німеччині: поліція залучила вертоліт, щоб приборкати натовп
- Прапор Палестини замість німецького: поліція затримала активіста біля Рейхстагу
- Німеччина перевіряє зв'язки російських спецслужб із турецькою мафією
- Спецслужби Європи попередили про посилення російських диверсій
Коментарі — 0