Чи є шанс на те, що Іран припинить постачати росіянам «шахеди»?
Президент Ірану Ібрагім Раїсі та міністр закордонних справ цієї держави Хосейн Амір Абдоллахіан загинули внаслідок аварії гелікоптера, який летів крізь густий туман у горах. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив п'ятиденну громадську жалобу за загиблими. Тимчасово, впродовж 50 днів до нових виборів, обов’язки президента виконуватиме віцепрезидент Мохаммад Мохбер.
«Главком» розбирався, як позначиться загибель Раїсі на внутрішній і зовнішній політиці Ірану і особливо на підтримці Росії у її війні проти України.
Ібрагім Раїсі, довірена особа «вождя»
Саїд Ібрагім Райсол-Садат (Ібрагім Раїсі) був обраний президентом Ірану в серпні 2021 року на чотирирічний термін. Народився 14 грудня 1960 року в сім’ї священнослужителя. За освітою – юрист.
Правничу кар’єру розпочав у 80-х роках минулого століття. У 2004 – 2014 роках був заступником головного судді Ірану, із 2014 до 2016 року – генеральним прокурором, з 2019 до 2021-го – головою судової влади країни.
Водночас з 2012 по 2021 рік Раїсі також обіймав посаду прокурора Спеціального духовного суду, тривалий час він був протеже духовного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, найвпливовішої політичної фігури в Ірані, рішення якої впроваджує у життя президент країни.
Після Ісламської революції 1979 року Іран став ісламською республікою. Главою держави є верховний керівник – рахбар (нині цю посаду обіймає аятолла Алі Хаменеї).
Рахбар визначає загальну політику країни, є головнокомандувачем збройними силами та керівником військової розвідки. До його повноважень входить призначення на ключові посади у державі, зокрема, голів судів, очільника поліції, командувачів родів військ. Також він призначає шістьох з 12 членів Ради вартових Ісламської революції (інші шість – парлмент за поданням голови Верховного суду).
Верховного лідера обирає Асамблея експертів, і тільки їй рахбар підзвітний. Асамблея експертів складається з 86 представників ісламського духовенства і збирається лише на один тиждень раз на рік; засідання відбуваються у закритому режимі. Ця інституція може змістити верховного лідера, хоча такого прецеденту ще не було (нинішній рахбар Алі Хаменеї – лише другий в історії країни; перший, аятола Хомейні, помер ще на посаді).
Президент – друга за ієрархією людина в країні. Він є гарантом Конституції і керівником виконавчої гілки влади, призначає членів уряду, координує їхню роботу, а також призначає міністрів оборони та розвідки, але ці дві кандидатури має схвалити верховний лідер.
Президента в Ірані обирають прямим всенародним голосуванням на чотири роки. Кандидатури претендентів мають бути попередньо схвалені Радою вартових Ісламської революції, а по суті, верховним керівником.
У 2017 році Раїсі балотувався на посаду президента як кандидат від консервативного Народного фронту Сил Ісламської революції, однак програв чинному на той момент президентові Хасану Рухані.
Натомість уже в 2021 році зміг стати президентом, змінивши на посаді Рухані.
Раїсі у західних ЗМІ називають «м’ясником» за масові страти політв’язнів. Він входив до комітету обвинувачення, за вердиктом якого в 1988 році було страчено тисячі бранців совісті. Саме через це проти Управління з контролю за іноземними активами США запровадило санкції проти Раїсі, які діють дотепер.
Раїсі входив до комітету обвинувачення, за вердиктом якого в 1988 році було страчено тисячі бранців совісті
Немає сумнівів у тому, що оскільки президент Ірану, за посадою, курує діяльність усього уряду, він санкціонував рішення про постачання безпілотників до Росії для використання їх у війні проти України. Утім, офіційний Тегеран свою участь у допомозі Росії бойовими дронами заперечує.
The Washington Post інформує, що президент Раїсі підтирмував політику щодо збагачення урану до рівня, достатнього для виготовлення ядерної зброї, а також перешкоджав міжнародним інспекторам перевіряти ядерні об’єкти Ірану.
«Послужний список» діянь загиблого в авіатрощі президента завершує його рішення провести ракетну атаку Ізраїля у квітні нинішнього року.
Що відомо про тимчасового президента
Виконувати обов’язки президента Ірану до проведення позачергових виборів буде Мохаммад Мохбер. Йому 68 років. Разом зі спікером парламенту і очільником судової влади він проводитиме підготовку нових президентських виборів.
Експерти називають Мохбера технократом і не розглядають його як потенційного кандидата на майбутніх виборах, попри те, що він раніше очолював інвестиційний фонд Setad, пов'язаний з Алі Хаменеї.
Після обрання Раїсі президентом у 2021 році Мохбер став першим віцепрезидентом. Серед деталей його політичної біографії – відвідини Москви у складі іранської делегації у жовтні 2022 року, під час яких були досягнуті домовленості про постачання Росії «шахедів» і ракет класу «земля-земля», пише Reuters.
Як і Раїсі, Мохбера було включено до санкційного списку ЄС. Сталося це у 2010 році. Причина – діяльність, «пов’язана з ядерними балістичними ракетами». Однак у 2012 році Мохбера виключили із цього переліку. Також варто згадати, що Setad і 37 компаній, які курує цей фонд, перебувають під санкціями США.
Хто винен у авіакатастрофі?
Наразі офіційний Тегеран ще не назвав причин катастрофи і винних у ній. Але у соцмережах обговорюють чимало теорій змов.
Мовляв, до катастрофи може бути причетний Ізраїль, оскільки «Моссад» вже демонстрував, як може діяти на ворожій території, зокрема, атакувавши посольство Ірану в Дамаску, пише The Economic Times у статті під заголовком «Як у трилері Netflix: смерть Раїсі пожвавила розмови про свободу дій «Моссаду» в Ірані».
Слід визнати, що підстав для таких теорій не бракує. Можна згадати операцію 2020 року, коли було вбито іранського вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде.
«Операція була дуже складною, з використанням електронного обладнання, і на місці події нікого не було», – заявив чотири роки тому в коментарі державному телебаченню секретар Вищої ради національної безпеки Ірану контрадмірал Алі Шамхані. Фахрізаде був за кермом свого автомобіля, коли його розстріляли з роботизованого кулемета, встановленого на припаркованій на узбіччі вантажівці. Снайпер сидів за 1000 миль від місця убивства, керуючи кулеметом на екрані комп’ютера, пише видання.
Ізраїль уже заперечив свою причетність до катастрофи літака. «Це були не ми», – цитує Reuters ізраїльського чиновника, який побажав залишитися анонімним. Експерти, з якими поспілкувалося британське видання, вважають причетність Ізраїля до катастрофи гвинтокрила малоймовірною, оскільки вбивство чинного президента було би прямим актом війни і, ймовірно, спровокувало би жорстку відповідь з боку Ірану.
«Це були не ми». Ізраїль уже заперечив свою причетність до катастрофи літака
Ще один важливий момент. Чотири роки і чотири місяці тому Іран збив український пасажирський літак МАУ, коли той тільки-но вилетів з аеропорту Тегерана. Іран досі не надав Україні усієї інформації про ту катастрофу. Відомо лише, що Іран засудив 10 військових. Хто ці люди, за що і чи справедливо взагалі вони понесли покарання, невідомо.
Тож з огляду на закритість країни і неможливість проводити прозоре і повне розслідування, будь-яку версію нинішньої авіакатастрофи, яку озвучить Іран, слід сприймати критично.
Чи може загибель Раїсі відкрити «вікно можливостей» для протестного руху
Загибель Раїсі, дуже близького до аятоли Хаменеї, могла би надихнути іранську еміграцію активізуватися. Визнаючи цю гіпотетичну можливість, експерти все-таки схиляються до думки, що навряд розрізнена політична еміграція зможе консолідуватися і тим більше надихнути заляканих репресіями людей усередині країни.
Сумнівними видаються також нові громадські виступи. Протести 2022 року, які стали найбільшими з 1979 року, влада змогла приборкати. Загинули близько 200 людей, чимало були заарештовані і засуджені.
Як зміниться міжнародна політика Ірану і чого чекати Україні
Відносини Ірану і США останнім часом були дуже напруженими, навіть небезпечно близькими до відкритого конфлікту. Конфронтація може ще більше зрости у разі, якщо Іран назве США винними у катастрофі гелікоптера.
«У довгостроковій перспективі найбільше значення має боротьба, зосереджена навколо ядерної програми Ірану. Розвиток ядерного потенціалу Ірану вдавалося стримувати завдяки угоді, яку уклала адміністрації Барака Обами з Іраном у 2015 році. Але шість років тому президент Дональд Трамп відмовився від угоди. Врешті-решт Іран відновив виробництво ядерного палива, збагаченого до рівня, який був би достатнім для виробництва кількох бомб», – пише The New York Times.
А от чи смерть Раїсі вплине на зміну ядерної програми – велике питання, оскільки ядерна програма перебуває під контролем Корпусу вартових ісламської революції.
Окрім того, Іран постачає озброєння угрупованню ХАМАС і хуситам. Між тим, США з наближенням американських президентських виборів очікують на збільшення кількості спроб хакерських атак з Ірану.
«Іран стає дедалі агресивнішим у своїх зусиллях», – сказала минулого тижня директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс. «Тегеран прагне «розпалити розбрат і підірвати довіру до наших демократичних інститутів, як ми бачили, як це робили у попередніх виборчих циклах», – цитує чиновницю The New York Times.
Натомість Україну більше цікавить, як смерть Раїсі позначиться на підтримці Іраном російської агресії. Відповідь досить проста – невідомо. І цьому є декілька пояснень.
По-перше, президент є другою за повноваженнями людиною у державі, поступаючись верховному лідер, а саме з волі Хаменеї до президентських виборів допускаються кандидати, світогляд яких максимально близький аятолі. Ніяких ознак того, що Хаменеї прагне змінити курс державної політики, наразі немає.
Головна проблема для Хаменеї на прийдешніх виборах – не просто визначитися з кандидатом чи кандидатами, а банально знайти людину, яка була би не просто лояльною, а глибоко своєю. З цим, припускають експерти, в аятоли є великі проблеми. Згадаймо президентські вибори 2021 року, коли участь у «перегонах» брав лише Раїсі. Людей, яким би Хаменеї повністю довіряв, небагато. А якщо так, то чим ближче вибори, тим більшою є вірогідність, що якому б із кандидатів не дав «зелене» світло духовний лідер, існує вірогідність майбутніх внутрішньополітичних конфронтацій.
«Цікаве почнеться трохи пізніше, під час виборів нового президента, причому без різниці, хто може перемогти. Це політична турбулентність, яка виявляє глибинні і не дуже процеси, унаочнює їх», – вважає керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
На його думку, зараз можуть підняти голову противники конфронтації із Заходом та противники зближення з Москвою. Мовляв, подивіться, куди нас завела політика консерваторів, розмірковує Семиволос на своїй сторінці у Фейсбук.
На думку експерта, щодо продовження постачання дронів з Ірану до Росії чи відмову від цієї співпраці ми дізнаємося лише постфактум.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0