Україна не стане членом ЄС до 2030 року – німецький експерт озвучив причини

Українській владі не слід тішити себе надіями на швидкий вступ України до Євросоюзу, у найближчій перспективі цього може не відбутися. Прогноз, що це станеться до 2030 року, надмірно оптимістичний. Таку думку в інтерв'ю німецькому виданню Die Welt висловив колишній глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер.

Прогноз, що Україна опиниться у складі ЄС до 2030 року, надто оптимістичний навіть у тому випадку, якщо вона була б абсолютно ідеальною демократичною країною без жодних проблем. Але насправді має проблеми з корупцією, слабкою економікою та бойовими діями, які становлять серйозну загрозу для безпеки Європи, підкреслює Ішингер: «Приміром, ми повинні поставити собі питання: «У яких межах Україна вступатиме до ЄС? Разом із Кримом?».

До того ж сам собою процес набуття повноправного членства в ЄС пов'язаний з величезними юридичними труднощами. Йдеться про виконання десятків тисяч перехідних законодавчих і регламентаційних актів. При цьому в нинішніх умовах, якщо Україна вступить у союз, вона стане єдиним отримувачем донорської допомоги, а решта 27 країн – членів об'єднання перетворяться на донорів, зазначає Ішингер: «Ми дійсно переконані, що парламенти всіх тих країн, які до цього отримували донорську допомогу, покірно на це погодяться? Одного вето достатньо, щоби заблокувати процес».

За словами колишнього очільника Мюнхенської конференції з безпеки, навколо Європи зараз повсюди вирують пожежі: «Бойові дії в Україні за участю ядерної держави, конфлікти в Косові та Сербії, війна між Вірменією та Азербайджаном. Тепер до цього додалася війна, яку Ізраїль веде проти ХАМАС, який здійснив на нього жахливу атаку. Зміна епох – це в жодному разі не риторичний прийом, що у німецькому суспільстві поки що недостатньо розуміють. Ми спостерігаємо зміну епох першого класу – перехід від епохи світу до дуже небезпечної ситуації, що загострюється».

У зв'язку з цим Європі слід прагнути до врегулювання конфліктів у сусідніх з нею регіонах і залучати країни до процесу прийняття рішень, використовуючи інші, більш гнучкі та вільні форми співробітництва. Наприклад, міністр закордонних справ України чи його представник цілком спокійно можуть брати участь у нарадах ЄС із зовнішньополітичних питань, радить Ішингер: «Без права голосу, але як учасник дискусії». Формат «Рамштайн» можна задіяти не тільки у вирішенні питань, пов'язаних з обороною, а й в інших сферах. Є й інші форми взаємодії, наголосив Ішингер. Норвегія, наприклад, присутня на певних засіданнях Ради Європи. Швейцарія знаходиться у Шенгенській зоні. Такі формати можна пропонувати й іншим країнам, зробив висновок Ішингер.

До слова, Німеччина готує зимовий пакет допомоги Україні, основним завданням якого є створення «захисного щита». До нього, серед іншого, увійдуть системи ППО Patriot, Iris-T6, Gepard тощо. Про це заявив канцлер ФРН Олаф Шольц на відкритті у Берліні 6-го Німецько-українського економічного форуму, пише «Укрінформ».Пакет оцінюється в 1,4 млрд євро та включає, серед іншого, системи ППО Patriot, Iris-T6, Gepard тощо.