Війни в Україні та Ірані схожі набагато більше, ніж здається. Аналіз NYT

Військові дії в Україні, які тривають уже понад чотири роки та характеризуються траншейними боями та інтенсивним застосуванням важкої артилерії, на перший погляд відрізняються від переважно повітряного та морського протистояння на Близькому Сході, що розпочалося 28 лютого з ударів США та Ізраїлю по Ірану. Проте майже за три місяці іранського конфлікту між ними виявилися глибокі стратегічні й технологічні схожості. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.

В обох випадках держави з потужнішим військовим потенціалом зіткнулися з прорахунками: керівництво РФ розраховувало на швидку перемогу під час запуску своєї операції, а президент США Дональд Трамп прогнозував тривалість кампанії проти Ірану в межах чотирьох-п'яти тижнів. Експерти пояснюють це надмірними очікуваннями та зарозумілістю обох нападаючих сторін. Попри прогрес у переговорному процесі щодо мирного плану, відновлення американських ударів у понеділок зберігає невизначеність, але обидва конфлікти вже зараз демонструють докорінну трансформацію сучасних методів ведення війни.

Асиметрична тактика та технологічні інновації

Головним чинником стримування переважаючих сил стала асиметрична тактика оборони. Іран зміг чинити тиск на США через їхніх союзників, атакувавши дронами-камікадзе військові бази та енергетичну інфраструктуру в Саудівській Аравії та Кувейті, а також перекривши рух Ормузькою протокою за допомогою мінування та швидкісних катерів. Зі свого боку Україна застосовує удари по російських нафтопереробних підприємствах, ліквідує військове керівництво в Москві та використовує морські безпілотники для нейтралізації Чорноморського флоту РФ.

Конфлікти суттєво прискорили поширення передових технологій, зокрема штучного інтелекту та високоточних систем. Наприклад, для захисту авіабази Принца Султана в Саудівській Аравії США розгорнули системи виявлення безпілотників на базі ШІ, які спочатку були розроблені в Україні для захисту від російських повітряних атак. Водночас, у Лівані угруповання «Хезболла» почало атакувати ізраїльські сили вибуховими БпЛА, керованими через оптоволоконний кабель, що повністю повторює тактику, яка масово застосовується на українському фронті. Загалом інтеграція багатошарових датчиків, керованих ракет і дешевих безпілотників демократизує доступ до високоточної зброї, роблячи її доступною не лише для великих армій, а й для малих держав чи недержавних формувань, як це вже фіксується у Малі.

Російсько-іранська військова кооперація

Тактика повітряних атак у Перській затоці базується на досвіді синхронного застосування балістичних ракет і роїв безпілотників, вперше відпрацьованому Росією в Україні. Іран, який у 2022 році постачав Москві дрони-камікадзе типу Shahed, тепер використовує ті самі моделі на Близькому Сході. Натомість РФ надає Тегерану військову підтримку, транспортуючи компоненти для БпЛА через Каспійське море.

Крім того, зафіксовано взаємодію у сфері радіоелектронної боротьби: іранські судна в Ормузькій протоці використовують російські методи підміни супутникових координат для обходу моніторингу ВМС США, копіюючи практику російського «тіньового флоту». Також у березні в іранському дроні, спрямованому на британську базу на Кіпрі, виявили російське обладнання для захисту від перешкод. На тлі цього європейські країни занепокоєні можливим розширенням постачання російського озброєння Тегерану в разі зриву мирних переговорів.

Геополітичні наслідки та нові альянси

Війна на Близькому Сході вигідна Кремлю, оскільки вона затримала мирне врегулювання в Україні та відволікла увагу й ресурси США. Конфлікт також погіршив відносини Вашингтона з європейськими союзниками, які вважають дії США незаконними, та спровокував глобальну енергетичну кризу, змусивши низку країн купувати дешевші російські нафту й газ.

Проте криза відкрила нові дипломатичні можливості для України, яка уклала безпекові угоди з Катаром, Саудівською Аравією та ОАЕ. Київ пропонує цим країнам свій досвід у розробці БпЛА та навчанні військових в обмін на фінансові інвестиції в український ОПК, системи ППО та дипломатичну підтримку, що руйнує колишній нейтралітет країн Перської затоки щодо Росії.

Вплив на європейську безпеку

Оскільки США минулого року практично припинили постачання зброї Україні, Європа стала її головним фінансовим та військовим донором. Зокрема, ЄС нещодавно виділив кредит у розмірі 90 млрд євро для підтримки Києва.

Проте довгострокова спроможність Європи допомагати Україні залежить від стабільності її власної економіки, яка перебуває під загрозою через дефіцит товарів і палива, спричинений блокуванням Ормузької протоки. Для європейської безпеки іранський конфлікт став критично важливим чинником, оскільки нестабільність на Близькому Сході безпосередньо послаблює можливості ЄС підтримувати свій головний стратегічний пріоритет – український фронт.

Нагадаємо, колишній директор ЦРУ Девід Петреус заявив, що США ще мають засвоїти уроки, які дає війна в Україні. За його словами, безпілотники вже докорінно змінили логіку бойових дій, а найближчими роками армії зіткнуться з роями дронів – загрозою, на яку у світі досі немає відповіді. 

Петреус, який відвідав Україну вже вдесяте з початку повномасштабного вторгнення й особисто спостерігав за діями підрозділів ЗСУ поблизу фронту, наголосив: Сполучені Штати мають перейняти «принципово нову концепцію ведення війни», яку формує український досвід.