Мир через катастрофу? Як не допустити трагічного варіанту

За багаточисельними висновками міжнародних експертів, повномасштабна війна РФ проти України за своїми наслідками не має аналогів з часів Другої Світової війни.

Починаючи з другої половини 2026 року  масштаби російських повітряних атак набувають все більш окреслених ознак тотального цілеспрямованого знищення транспортної, логістичної, промислової та соціальної інфраструктури  України. 

Зростають масштаби системної соціально-економічної, фінансової, демографічної кризи.

Виявлення фактів корупції  у вищих ланках державної влади значно підсилила ризики загострення внутрішньополітичних процесів, що призводить до розбалансування системи державного управління та обертається кадровим хаосом, зниженням інституційної спроможності державного апарату у цілому.

Економіка демонструє усі ознаки стагнації. За перше півріччя 2026 р. реальний ВВП країни продемонстрував нульове (0,0%) зростання у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (водночас  Державний бюджет України 2026 року розрахований на основі планового зростання ВВП +2,4%).

Безпрецедентно збільшується негативне сальдо у зовнішній торгівлі товарами: за січень-липень 2026 р. експорт становив $24,1 млрд, імпорт – $58,1 млрд, дефіцит – $34 млрд (у 2025 р. за такий же період був на рівні $22,7 млрд). У структурі експорту сировина (аграрний та гірничо-металургійний сектори складає до 80%), що свідчить про поглиблення  загрозливої тенденції деіндустріалізації української економіки.

За перше півріччя 2026 р. близько 37% видатків державного бюджету забезпечено за рахунок міжнародного фінансування. 

Загальний державний бог України зріс з $98 млрд у 2021 році до $214 млрд (104% ВВП) станом на 31.07.2026.

Для порівняння:

• Польща – 65,7% ВВП,
• Румунія – 61,9% ВВП.

За прогнозами МВФ, держаний борг України у 2026 році зросте до $276 млрд (122% ВВП).

РФ наприкінці серпня 2026 рjre фактично заблокувала діяльність портів Одеси (чорноморські транспорті коридори), які забезпечували близько 60% загального експорту України, у тому числі до 90% усього аграрного експорту (або 58% валютної виручки).

Тривале припинення діяльності морських портів України наразі створює не тільки передумови для глибокої кризи в українському агросектору, але й загрожує світовій продовольчій безпеці.

У разі подальшого блокування морського експорту з наявних 60 млн тонн зерна Україна зможе експортувати щонайбільше до 28-30 млн тонн. 

У цілому ескалація війни загрожує значним зниженням обсягів доходів державного бюджету.

Стратегічну загрозу для України створює одна із найгірших у світі демографічних ситуацій. Чисельність населення в Україні  в 1991 р. складала 51,9 млн. У 2026 році на підконтрольних Україні територіях проживає, за експертними даними, до 28 млн, у тому числі 10 млн пенсіонерів та 3,5 млн  інвалідів.

Чисельність українських трудових мігрантів та біженців за кордоном, за даними консульського обліку, складає близько 8,5 млн.

За січень-червень 2026 р. офіційно зареєстровано 73292 новонароджених немовлят та 259853 смертей (без бойових втрат).

Фактично смертність в 3,5 раза перевищує народжуваність. Середня тривалість життя чоловіків в Україні впала до 57 років.

Загострює демографічну кризу зростаючий розрив в соціальних стандартах України та країн центральної та східної Європи. Місячна мінімальна заробітна плата: Україна – 169 євро, Польща – 1119 євро. Аналогічний розрив у 4-6 разів у показниках пенсій, середніх заробітних плат.

Особливо високі ризики для життєдіяльності українського  суспільства створює цілеспрямована руйнація агресором енергетичної, комунальної інфраструктури.

Зруйновано майже 90% об’єктів теплогенерації. Стійкість енергосистеми   залежить у першу чергу від стабільності генерації атомної енергетики (близько 60-65% від загального обсягу виробництва електроенергії) та імпорту  з країн-членів ЄС.

Розрахункова потреба в електроенергії у зимовий період 16-17 ГВт. Критичний сценарій (холод та масовані повітряні атаки): дефіцит може сягнути до 7-8 ГВт, що створює передумови гуманітарної кризи в столиці та низці обласних центрів.

У цілому, вищезазначені показники та тенденції підтверджують попередні висновки Антикризового штабу про жорстку необхідність завершення «гарячої фази» війни на збалансованих умовах. Це необхідно як для збереження самого цінного – життя людей, так і можливості перезавантаження конституційними методами державної влади (демократичні, конкурентні вибори) як одного із головних факторів відновлення України від наслідків російської агресії на засадах справедливої,  правової, конкурентоздатної  держави.

Необхідно врахувати стратегічно важливий висновок: затягування в часі завершення на збалансованих умовах «гарячої фази» повномасштабної війни, яка набуває тотального характеру на знищення,  може призвести до трагічного варіанту «мир через катастрофу».

Програма невідкладних спільних дій України, за сприяння США, Європи, міжнародних партнерів з урахуванням переговорного процесу з РФ:

1. Завершення в якомога стислі терміни «гарячої фази» війни на збалансованих умовах на основі спільних компромісів у контексті подальшої підготовки до міжнародно-правового визначення довгого справедливого миру.
2. Створення антикризової коаліції в парламенті (коаліційна антикризова  угода з чітко сформульованими спільно з міжнародними партнерами стратегічними цілями досягнення  миру, збереження державності України, підготовки  та проведення прозорих демократичних виборів Президента України, Верховної Ради України), у тому числі на основі чесного діалогу, консолідації зусиль із суспільством.
3. Формування антикризового коаліційного уряду перехідного періоду на принципах професіоналізму та нульової толерантності до корупції.
4. Розробка, затвердження відповідно до норм Конституції  України Програми діяльності Уряду перехідного періоду для забезпечення разом з міжнародними партнерами стійкості та відновлення України за наслідками війни.
5. Формування за результатами виборів органів законодавчої та виконавчої державної влади України.
6. На усіх етапах реалізації Програми дій мають принципове значення такі чинники як: підвищення інституційної спроможності органів державного управління, розвиток структурованого громадянського суспільства, чесний, деполітизований діалог, спільне розуміння масштабів ризиків та втрат, необхідності прийняття складних, непопулярних рішень на основі  критичного мислення, патріотизму, відповідальності за поточний стан справ та майбутнє України.

У роботі Антикризового штабу стійкості економіки , який діє з початку повномасштабної агресії РФ проти України, беруть участь представники парламенту, Уряду, національні об’єднання,  асоціації українського бізнесу, інституції Національної академії наук України, територіальні громади, професійні спілки, ветеранські та молодіжні організації, об’єднання гуманітарного профілю – охорони здоров’я, фізичної та психо-соціальної реабілітації. До діяльності Антикризового штабу також залучені незалежні експертні, аналітичні центри та міжнародні партнери.

Антикризовий штаб готовий до співпраці на принципах консолідації зусиль суспільства, міжнародних партнерів, діалогу та розвитку України як сучасної демократичної конкурентоздатної Держави.