Про що розмовляли Кремль, ХАМАС та Іран

26 жовтня до Москви прибула делегація ХАМАС на чолі з членом політбюро руху Абу Марзуком. Росія стала першою та єдиною у світі країною, яка після 7 жовтня прийняла офіційну делегацію ХАМАС. (Що символічно, відбулося це у день загибелі заручників театру на Дубровці у 2002 році). 

Цього ж дня в Москві перебувала й делегація Ірану (який є головним союзником ХАМАС) на чолі із заступником глави МЗС Алі Багері Кяні.

Офіційних повідомлень про тристоронні переговори немає, але можна не сумніватися, що вони були. Як і в тому, про що саме вони були. 

Насправді, «якби ХАМАС був політичним рухом, ми могли б задовольнити їхні амбіції. Але ХАМАС – релігійний рух, який не вірить у політичні кордони», – заявив син одного із засновників руху Мосаб Хасан Юсеф в інтерв'ю CNN. 

Він вважає, що мета бойовиків ХАМАС – не тільки «знищити єврейський народ, але й поширити шаріат у всьому світі. Їхні амбіції глобальні. Зрештою, їм хочеться створити глобальну Ісламську державу».

Візит ХАМАСівців у Москві навіть не анонсували. А напередодні Генпрокуратура РФ відмовилася визнавати ХАМАС терористичним угрупованням. І це, попри те, що його бойовики розстріляли 23 громадян РФ під час нападу на Ізраїль. Декілька росіян й досі перебувають у заручниках.

Нагадаємо, у вересні 1999 року Путін обіцяв наступне: «Ми переслідуватимемо терористів скрізь: в туалеті спіймаємо – ми і в сортирі їх замочимо. Все, питання закрите остаточно!».

Важко припустити, що в Кремлі зараз немає жодного сортиру. Але факт є фактом: представники організації, яка вбиває росіян і тримає їх у заручниках, 26 жовтня приїхали до керівників Росії обговорювати подальші плани світового терору від Донбасу до ХАМАСу. Адже наратив у них один – «боротьба з колективним Заходом на чолі з США».