Друга весна повномасштабного вторгнення: чого очікувати на фронті

Україна вступила у чергову військову весну, на перший день якої припав 371-й день широкомасштабного російського вторгнення.

Є всі шанси, що наші наступальні дії цієї весни відбудуться із використанням західних танків та бронетехніки. З авіацією поки що складності. Але десь у глибині душі мені здається, що найближчим часом ми її отримаємо. Не в тих обсягах, що нам хотілося б. Але – отримаємо.

Не виключаю, що це не американські винищувачі F-16, а літаки європейського виробництва. Хоча, можливо, кілька зразків F-16 також опиняться в нас.

Мене в даному контексті більше напружує відсутність (принаймні у публічній площині) діалогу про можливе постачання бойових вертольотів та самохідних мінометів. Ці дві складові – украй важливі. Але чомусь навіть згадки про ці два компоненти я ніде не зустрічав.

Чи діалог ведеться, але закулісно (що, в принципі, було б правильно). Чи з незрозумілих причин ці дві складові випадають із поля діалогу.

Втім, деякі відомості про підтримку бойовими гелікоптерами вже почали просочуватися.

Залишається для мене загадкою (незрозумілою та досить неприємною) ще два моменти.

По-перше, чому ми досі не завдаємо ударів по військових об’єктах на території Білорусі. Нещодавній підрив на аеродромі «Мачулищі» т.зв. «провісника війни» – швидше виняток, ніж правило.

По-друге, чому уряд Молдови демонструє таку слимакову позицію і не використовує можливість для наведення Конституційного порядку на своїй території (йдеться про Придністров’я) – за допомогою Збройних Сил України в тому числі.

Я очікував, що після того, як ЗСУ у 2022-му почали гнати росіян з окупованих територій, нарешті відбудуться деякі реалізації таємних домовленостей між Молдовою та Румунією (членом НАТО), Молдовою та Україною. І це непорозуміння під назвою ПМР (Придністровська Молдавська Республіка) буде ліквідовано раз і назавжди. Водночас Україна отримала б доступ до найбільших складів із озброєнням – у селі Ковбасна.

Чому президент Молдови досі цього не реалізувала – мені залишається незрозумілим.

Що стосується рішення одного з найбільших лоукостерів Wizz Air призупинити всі польоти в/з Міжнародного аеропорту Кишинева з 14 березня 2023 через «міркування безпеки», це скоріше політичний крок. З військової точки зору, я не бачу об’єктивних передумов для активізації проросійських збройних формувань у придністровському анклаві.

Важливо розуміти, що всі шляхи постачання там (сухопутні, залізничні, повітряні) знаходяться під контролем України. І я вірю, що наша влада, як би я до неї не ставився, не допустить ні під яким соусом здійснення якихось транзитних перевезень до Придністров’я через повітряний простір України.

Боєздатних підрозділів у т.зв. «ПЗМ» не існує. Ну, а РФ, не прибираючи звідти свій військовий контингент, традиційно грубо порушує всі міжнародні угоди.

З точки зору міжнародного права – Молдова має всі підстави для наведення Конституційного порядку на даній території. Будь-якими засобами.