Путін боїться ризикувати у війні проти України. Аналітики ISW назвали причини

Рішення президента Росії Володимира Путіна після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вказують на ймовірний розрив між його максималістськими цілями та готовністю прийняти ймовірно ризиковані рішення, необхідні для їх досягнення. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Путін продовжував обирати порівняно менш ризиковані варіанти, навіть коли восени 2022 року він зіткнувся з спіралями військових невдач. Він міг одразу оголосити про масштабну мобілізацію, але, ймовірно, побоювався, що й без того непопулярна перспектива мобілізації ще більше зашкодить його привабливості в російському суспільстві, вважають аналітики. 

ISW оцінює, що Кремль і міністерство оборони Росії із запізненням впроваджують широкомасштабні військові реформи та ставиться до ситуації в Україні як затяжної війни. Представники США та Заходу відзначають, що Путін знову схиляється до проведення «тихої мобілізації» через занепокоєння надзвичайною непопулярністю першої хвилі мобілізації. Крім того, повідомляється, що Путін проводить опитування, щоб оцінити сприйняття росіянами мобілізації, і не вирішив, коли її розпочати.

Також аналітики зазначають, що Путін покладається на групу цапів-відбувайлів, які публічно ризикують замість нього та беруть на себе провину за російські військові невдачі та непопулярну політику. Путін дозволяє, а часом і сприяв російським блогерам критикувати міноборони, щоб відвести провину від себе.

«Небажання Путіна йти на ризик, безпосередньо пов’язаний із війною в Україні, вказує на те, що він, як і раніше, малоймовірно буде йти на ядерну ескалацію чи війну з НАТО», – вказують аналітики.

Раніше ISW оцінювало, що загрози РФ щодо НАТО не відповідають можливостям Росії і що РФ використовує ядерні загрози насамперед для залякування Заходу. 

«Путін, очевидно, цінує свій внутрішній статус-кво та прагне уникати ризикованої та суперечливої політики для підтримки власних цілей… Путін також продовжує демонструвати, що він залишається обачливою людиною, яка приділяє значну увагу усуненню ризиків, навіть попри те, що його сприйняття ситуації, з якою він стикається, розходиться з реальністю», – зазначає ISW.

Ключові висновки ISW за 5 лютого:

• Чинний міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що українські чиновники очікують можливих наступальних операцій Росії напередодні річниці вторгнення в Україну 24 лютого, але зазначив, що російських ударних угруповань поблизу Харкова немає. 
• Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Україна не використовує західну зброю для ударів по території Росії.
• Представники США заявили, що Росія та Іран планують побудувати в Росії завод з виробництва до 6 тисяч безпілотників для бойових дій в Україні. Російське джерело стверджує, що російська компанія Lobaev Arms починає розробку та виробництво цих безпілотників.
• Російські війська продовжували наступальні операції в районі Кремінної, а російські блогери стверджували, що російські війська останніми днями відновили наступальні операції на північний захід від Сватового.
• Російські війська продовжували вести наземні атаки навколо Бахмута. Російські блогери суперечать щодо того, чи українські війська відступають із Бахмута, оскільки фінансист «групи Вагнера» Євген Пригожин заперечив заяви про відхід українських військ. ISW продовжує оцінювати, що російські війська, ймовірно, не зможуть змусити українців неминуче вийти з Бахмута.
• Російські джерела продовжували стверджувати, що українські сили перекидають резерви на Вугледарському напрямку. 
• Геолокаційні супутникові записи показують, що російські війська побудували укріплену базу на Арабатській косі в північно-східному Криму в період з 18 жовтня 2022 року по 21 січня 2023 року.
• У Генштабі України повідомили, що російські війська продовжують ввозити з Росії медичний персонал для лікування поранених військових в окупованій Луганській області, підтверджуючи оцінку ISW про те, що російські війська готуються до поновлення наступу в Луганській області.