Mirage 2000. Наскільки корисний цей літак для ЗСУ

У цього літака насправді стільки різних підваріантів, що там доволі складно розібратись навіть із довідковими матеріалами під рукою.

Ну наприклад – як так, що Mirage 2000-5 у грецьких ВПС можуть бути носіями SCALP-EG, а от у французьких ВПС це літаки більше таки під завдання протиповітряної оборони.

Тому до вчорашнього дня чисельні коментатори так і воліли говорити – мовляв, кепський літак цей ваш Mirage 2000, для повітряного бою із російськими Су-35 взагалі не підходить, не підходить бачте під умови сучасної війни в повітрі.

Із таким успіхом вони могли висувати претензії і до наших Су-24М/МР – мовляв, чого ці літаки настільки малоефективні у боротьбі з повітряними цілями, радянські конструктори ж туди передбачили можливість підвішувати ракети «повітря-повітря» малої дальності Р-60. (*сарказм, якщо що).

Але якщо серйозно, то ось такі акценти. У нас же еталоном вимог є F-16 Block 70, він же F-16V, найсучасніша модифікація цього літака, і на менше наше національне самолюбство погоджуватись не хоче.

Втім, тут мало буде просто сказати, що F-16V – це лише по комерційним контрактам, «черга» із отримувачів на цей літак розписана десь до середини 2030-хх років, і раніше ніяк навіть для Польщі, а лише десяток таких літаків коштує десь 1 мільярд доларів.

Тут треба сказати, що будь-яке перспективне надходження для ЗСУ слід міряти і від нижньої планки спроможностей, які дає нашим військовим наявна техніка.

У випадку із авіацією наявна нижня планка – це МіГ-29УБ, на яких взагалі нема бортової РЛС, для виявлення цілей у повітрі є лише оптико-електронна станція, буквально для візуального виявлення цілей, із озброєння «повітря-повітря» - хіба що ракети малої дальності Р-60 та Р-73.

Так, у французів є новіша авіатехніка – багатоцільові Rafale, але цей продукт французького ОПК – навіть ще більш ексклюзивний продукт, аніж F-16.

Середній темп виробництва коливається від 13 до 21 машин на рік, «черга» по контрактам на нові літаки розписана до початку 2030-х років, щоб упоратись із підрядами, Dassault навіть перекинуло працівників з лінії по виробництву бізнес-джетів.

Ну а вживані «Рафалі» французи продають по схемі «будеш винен як земля колгоспу, і ще подякуй, що ми таки поставили літаки» - ескадрилья десь мільярд євро коштуватиме, хорвати не дадуть збрехати.

Якщо із таких ракурсів виходити, то Mirage 2000 для ЗСУ – то варіант оптимальний, як не крути.

Наприклад, якщо дадуть Mirage 2000-5 чисто під керовані авіабомби AASM Hammer та ракети «повітря-повітря» MICA – уже гарний інструмент для ППО в тилових районах України та для ролі «літаючої артилерії» біля лінії фронту.

А якщо раптом то будуть «Міражі» під далекобійні крилаті ракети SCALP-EG – ну так у нас заодно можна буде вивільнити Су-24 для «апгрейду» під ті самі «Тауруси».

Можливо, ті самі Mirage 2000 заодно виявляться простішими в освоєнні, аніж F-16.

Бо, наприклад, навряд чи Макрон просто так би став казати, що програма підготовки льотчиків і техніки займе півроку (усього).

Як уже було публічно «засвічено», одна із ланок тренування наших пілотів на F-16 – це польоти на французьких навчально-бойових літаках Alfa Jet.

Своя ПВК із інструкторами під «Міраж 2000» у французів теж є.

А ще у відкритий доступ минулої весни французи викладали таке – на початку 2000-х років ВПС Франції в порядку експерименту «засікли», скільки може зайняти базова підготовка пілотів люфтваффе, які до того літали на МіГ-29, словом вклались у 3 місяці, щоб навчитись до режиму «зліт-посадка».

Питання про необхідність 200 західних літаків для захисту нашого неба нікуди не зникло, одними F-16 це питання не закрити. Тому такі справи, брати і сестри українці.