Чи ухвалить Байден революційні рішення для України?

Візит Президента України Володимира Зеленського до США наприкінці вересня не завершив, а, сподіваємося, лише розпочав обговорення нового етапу у військовій співпраці України із Заходом, етапу Плану перемоги. Цей документ, значна частина якого стосується потреб держави у озброєннях, зараз вивчається нашими партнерами.

Питання допомоги Україні будуть обговорюватися під час саміту Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», який відбудеться 12 жовтня в Німеччині за участю лідерів країн-учасниць, у т.ч. Президента США Джо Байдена. Ця зустріч стане останньою у цьому форматі. Після неї, за рішенням Вашингтонського саміту НАТО, координаційні функції перейдуть до структур Альянсу.

Вашингтонський візит Зеленського, хоча й приніс добрі звістки про виділення з боку США значних обсягів фінансування для України, не став проривом у такому ключовому питанні Плану перемоги як надання дозволу на використання західного далекобійного озброєння проти військових цілей в глибині території РФ. Останні заяви представників американської адміністрації з цього приводу, зокрема речника Держдепартаменту, не додають оптимізму.

Не ясними залишаються й перспективи вирішення ще одного принципово важливого питання – запрошення України до НАТО. З огляду на виборчі перипетії в США, важливо, щоб політичне рішення було прийнято вже найближчими місяцями, ще до зміни американської адміністрації. Безумовно, це не стане остаточним рішенням НАТО на шляху України до повноправного членства. Очевидно, що всі крапки над «і» будуть розставлені вже після закінчення активних військових дій. Проте визначеність НАТО з цього приводу вже цьому етапі суттєво посилила б українські переговорні позиції в питанні завершення війни.

Підтримка України у війні проти Росії та її наближення до членства в НАТО фігурують і серед пріоритетів діяльності Марка Рютте на посаді Генерального секретаря Альянсу. Про це він зазначив під час церемонії передачі йому повноважень від Єнса Столтенберга, яка відбулася 1 жовтня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, і підтвердив своїм візитом до Києва, який став його першим закордонним візитом на посаді Генсекретаря НАТО. Правда, жодних революційних ноток в його висловлюваннях не було.

Продовження підтримки України Рютте розглядає не у контексті забезпечення її перемоги у війні, а у здатності вистояти як незалежна суверенна держава. Продовження лінії на наближення України до членства в НАТО розглядається не в плані якнайшвидшого запрошення до Альянсу, а у контексті реалізації рішень Вашингтонського саміту НАТО, які були доволі стриманими.

Не виключено, що певні позитивні рішення, які посилять військові і політичні аргументи України у війні з Росією, будуть все ж таки прийняті. Їх публічне озвучення, якщо таке планується, можна було б очікувати або за результатами саміту Групи «Рамштайн», або вже після завершення виборів в США.

Існують доволі обґрунтовані сподівання, що після підрахунку голосів Президент США Байден буде значно вільнішим у своїх рішеннях, оскільки вони вже не впливатимуть на результати виборів. В останні місяці свого перебування на посаді Президента США він мав би керуватися більш важливими геополітичними мотивами, як і природнім для кожного президента бажанням увійти в історію активними і переможними діями на боці правди і справедливості.

Після багатомісячної паузи, пов’язаної з дочасними парламентським виборами та складними коаліційними переговорами щодо формування нового уряду, активізується Франція. У своїй першій програмній промові новий Прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє наголосив на продовженні підтримки України, що вселяє певні надії. Особливо, враховуючи призначення на посади міністрів закордонних справ і оборони політиків, які вже засвідчили свою проукраїнську позицію. Разом з тим, одним з ключових аспектів цієї промови став наголос на значних бюджетних проблемах, з якими стикається зараз Франція. Тому не виключено, що масштаб французької підтримки буде доволі обмеженим. Водночас, відсутність суперечностей у баченні українського питання між Президентом і Прем’єр-міністром відкриває можливості не лише для продовження постачання Україні критично важливих озброєнь, у т.ч. ракет SCALP, а й для реалізації попередніх важливих ініціатив французького Президента, у т.ч. щодо літаків MIRAGE. Сподіваємося, що завершення коаліційно-урядової епопеї дасть також змогу Макрону продовжити просування своїх інноваційних ідей з підтримки України на політичному рівні.

Міжнародна активізація Еммануеля Макрона, поряд з продовженням активної проукраїнської політики Прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, була б важливою зараз і у контексті труднощів, з якими стикається Федеральний Канцлер Німеччини Олаф Шольц у ході регіональних виборів. Хоча в принциповому плані продовження підтримки України не піддається сумніву, у позиції Берліна продовжують простежуватися деякі нотки, які свідчать про бажання соціал-демократів не втратити прагматично налаштованих до питання відносин з Росією виборців. Після доволі резонансних статей про роздуми в Бундестазі над «мирними планами», ЗМІ оприлюднили черговий «витік» з уряду – щодо планів Шольца провести телефонну розмову з Путіним. Незалежно від того, чи буде реалізована ця ідея, вона свідчить про нові тенденції серед німецького керівництва, спрямовані на відновлення діалогу з Москвою. Залишається сподіватися, що ці нові нотки внутрішньополітичної роботи соціал-демократів не увійдуть у суперечність з продовженням підтримки України. Це особливо важливо, оскільки мова йде про найбільшого після США донора.