Рекордні втрати окупантів. Росіяни мають нас боятися

Міноборони України повідомляє, що українські військові у травні ліквідували 38 940 російських окупантів. Це рекорд. Це найвищий місячний показник із початку війни.

І це дуже важливо – максимальна шкода агресору не лише «двохсотими», а й «трисотими».

Знаю, що песимісти одразу заведуть традиційну пісню про «їх там дуже багато, у них безліч людей, приженуть нових». Це зовсім негаразд. Отже, робота в обороні є дуже ефективною з двох причин.

Перша:

Їх не так багато, як вони розповідали і розповідають. Потім уже не вперше перекидають із Тихоокеанського флоту тих, хто мав вирушати до Сирії. Бо не вистачає людей. Потім вигребли когось змогли з в'язниць. Нагрібають по околицях. Вербують сміття по всьому світу від Африки до Непалу. Проведення «часткової мобілізації» викликало у Росії паніку, масове втеча зарубіжних країн і місць постійного проживання.

Нова мобілізація буде ще складнішою, гіршою і призведе до непередбачуваних, але точно поганих наслідків. Ну і не забуваємо про те, що «200» та «300» теж б'ють за їхнім бюджетом. Все зовсім не так гарно, як сурмить пропаганда

Друга:

Вже саме слово «Україна» на болотах викликає не зневажливе ставлення, а страх і ненависть. Реальні втрати на фронті плюс накачування пропагандою дають подвійний ефект. Нас ненавидять, звісно. І бояться.

На їхню ненависть нам начхати. А страх – це правильно. Ми маємо культивувати в них це почуття. Повинні доводити цей страх до генного коду.

Росіяни і через три покоління повинні всією шкірою відчувати, що «Україна» та «Смерть» – за змістом одне й те саме. Це щеплення у майбутнє. Щеплення від нових воєн. Так, вона потребує великої роботи. Але частину ми вже зробили. І йдемо у правильному напрямку. Самі дорого платимо за їхнє перевиховання. Але, власне, другого вибору ми не маємо.