Коронований курорт, або Чому я не збираюсь у «Буковель»?

Відповідь проста: мені огидно, коли до туриста ставляться так, наче бачать його востаннє. Тут прагнуть роздягнути до останньої копійки, витрусити гаманець і викинути. Але всі задоволені: чимало людей їдуть, а власники, як лижі, без гальм... Це всіх влаштовує. І пандемія не налякала ні лижників, ні господарів, ні владу.

«Буковель» цього сезону став центром зараження, про що волає статистика. Але в мене в голові не вкладається картинка: люди в яскравих комбезах піднімаються на підйомниках аби подихати гірським повітрям, а в той же самий час розгортається мобільний шпиталь для тих, хто в критичному стані і кому бракує кисню.

ДСНС розгорнула мобільний шпиталь на території Богородчанської центральної районної лікарні, що на Івано-Франківщині. Це 30 наметів на 120 ліжок. Тут є: приймальне відділення, блок інтенсивної терапії, палати для пацієнтів. Шпиталь вже прийняв перших 11 хворих на Covid-19.

Після того, як розвернули намети для хворих, дійшло... І тільки вчора оголосили про закриття курорту. На в‘їздах працюватимуть 14 блокпостів для тих, для кого досі «корона» - це просто вигадка і світова змова.

Головним рекламним магнітом «Буковелю» цього сезону став Президент. У людей яка психологія? Якщо туди поїхав сам Президент, то чого боятися?

А я ніяк не можу звикнути... до того, що всі біди від дурної голови... Якось болить і нема світла в усьому цьому безглузді.

P.S. Пост не про ціну і курорти, а поведінку під час пандемії.