Нова хвиля Сovid-19 в Україні. 10 причин для хвилювання

Пандемія
За даними Міністерства охорони здоров’я, нині кількість шпиталізованих хворих знову стрімко зростає - Нова хвиля Сovid-19 в Україні. 10 причин для хвилювання
За даними Міністерства охорони здоров’я, нині кількість шпиталізованих хворих знову стрімко зростає
фото з відкритих джерел

Рік тому – наджорсткий карантин, нині вже нікому нічого не страшно?

Чергова хвиля пандемії коронавірусу в Україні набирає обертів. Влада її слідом за усім світом називає третьою, але якщо поглянути на графіки захворюваності у нашій країні, то, скоріш за все, мова йде про другий сплеск.


Кількість нових випадків хвороби в Україні щодоби. Інфографіка Google

Кількість нових випадків хвороби в Україні щодоби. Інфографіка Google

За даними Міністерства охорони здоров’я, нині кількість шпиталізованих хворих знову стрімко зростає. Науковці ж лякають прогнозами: за даними старшого наукового співробітника Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Володимира Галицького, нова хвиля Covid-19 в Україні буде тривати до середини травня. «Щоденна кількість нових випадків на піку – 40 тисяч. Щоденна кількість смертей на піку – 1000 і вище», – дав невтішний прогноз учений.


Кількість смертей від коронавірусу в Україні щодоби. Інфографіка Google

Кількість смертей від коронавірусу в Україні щодоби. Інфографіка Google

Попри заспокійливі заяви урядовців про те, що Україна «готова до третьої хвилі коронавірусної інфекції», у наших громадян є багато приводів для хвилювання…

Рекордна кількість шпиталізацій

Станом на 10 березня в лікарнях перебували з підтвердженим діагнозом Covid-19 24279 пацієнтів. Пацієнтів з підозрою і підтвердженим діагнозом Covid-19 – 31253. Рівень шпиталізацій на 1 млн населення становить 584 (з підтвердженим коронавірусом) і 751 (з підтвердженим діагнозом та підозрою на коронавіус) пацієнтів. За цими показниками наша держава посідає відповідно п’яте та сьоме місце в Європі.


Україна впевнено рухається до перших рядків за кількістю шпиталізацій із коронавірусом у Європі. Інфографіка Євгена Істрєбіна

Україна впевнено рухається до перших рядків за кількістю шпиталізацій із коронавірусом у Європі. Інфографіка Євгена Істрєбіна

Кількість випадків шпиталізацій на добу становить 600-650. Критична ситуація – у Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській та Закарпатській областях.


Суцільна червона лінія – динаміка зміни кількості шпиталізованих з підтвердженим коронавірусом в Україні за останні п’ять місяців, пунктирна червона – динаміка зміни кількості шпиталізованих з підтвердженим коронавірусом і підозрою на нього. Інфографіка Євгена Істрєбіна

Суцільна червона лінія – динаміка зміни кількості шпиталізованих з підтвердженим коронавірусом в Україні за останні п’ять місяців, пунктирна червона – динаміка зміни кількості шпиталізованих з підтвердженим коронавірусом і підозрою на нього. Інфографіка Євгена Істрєбіна

«У першу хвилю показники госпіталізації доходили до 525 за день. У нас показники госпіталізації збільшуються з кожним днем, і динаміка швидша за ту, що була під час минулого хвилі», – додав Істребін.

Вільних місць немає

За даними МОЗ, всього у розпорядженні медичної системи є 63,1 тис. інфекційних ліжок. За останню добу шпиталізовано 3843 особи. Приміром, у Івано-Франківській області, де наразі у «ковідних» лікарнях перебувають 2522 людини, всього інфекційних ліжок 3677. У Чернівецькій, де нині зайнято 1605 місць, всього 2081 інфекційне ліжко.


У Івано-Франківській області наразі шпиталізовано 2522 людини. Інфографіка Євгена Істрєбіна
У Івано-Франківській області наразі шпиталізовано 2522 людини. Інфографіка Євгена Істрєбіна

Зазначимо, що МОЗ України з 3 березня перестав надавати щодобову вичерпну інформацію щодо заповнюваності ліжок.


Динаміка шпиталізації хворих на Covid-19 у регіонах України. Інфографіка Євгена Істрєбіна

Динаміка шпиталізації хворих на Covid-19 у регіонах України. Інфографіка Євгена Істрєбіна

Про карантин усі забули

Наразі в Україні карантинні заходи дуже і дуже слабкі. Особливо, якщо порівнювати їх з тими, що були запроваджені рівно рік тому, коли в Україні з’явилися перші хворі на коронавірус.

17 лютого Кабінет міністрів продовжив дію карантину в Україні до 30 квітня 2021 року і встановив його адаптивну модель з чотирма рівнями епідемічної небезпеки поширення Covid-19. Станом на 12 березня, у «червоній» зоні, де діють найсуворіші обмеження, всього чотири області: Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька. Карантинні обмеження «червоної зони» передбачають повний локдаун: має бути заборонена робота закладів харчування, розважальних закладів, ТРЦ, кінотеатрів, театрів, закладів освіти, спортзалів, ринків. Однак після того, як пів сотні підприємців вийшли на пікет під міську ради Чернівців із вимогою послабити обмеження, 9 березня мерія міста відкрила найбільший ринок «Калинівський». Щоправда, за кілька днів, 13 березня, Чернівецька облдержадміністрація все-таки закрила ринок. Там дозволили працювати лише продуктовому сектору.

Тим часом, станом на 11 березня в одній з чотирьох лікарень міста, де приймають хворих на коронавірус, з 75 було заповнено 71 ліжко-місце.


Калинівський ринок у Чернівцях працював би і далі в «червоній зоні», але ОДА опам’яталась і не закрила його
Калинівський ринок у Чернівцях працював би і далі в «червоній зоні», але ОДА опам’яталась і не закрила його

Зауважимо, що чергова хвиля Covid-19 накриває не лише Україну – це загальноєвропейська проблема. Водночас європейські країни, на відміну від України, вже кілька місяців проводять вакцинацію. При цьому вони не відмовляються від жорстких карантинних заходів: відправляють школярів на домашнє навчання, а дорослим дозволяють сходити лише на шопінг у продуктовий магазин. Так, в Естонії з 11 березня у країні закривали усі непродовольчі магазини, торговельні центри, салони краси, тренажерні зали і ресторани, а школярів відправили на дистанційне навчання. Людей закликали за можливості працювати з дому.

У суворій Німеччині з 8 березня продовжили дію карантинних обмежень: там лише дозволили зустрічі до п'яти осіб із двох домогосподарств, відкрили книжкові та квіткові магазини, крамниці садових товарів, косметичні салони, автошколи і пілотні училища. Проте готелі, ресторани та інші заклади залишаються закритими.

У Фінляндії діє режим надзвичайного стану, там навіть перенесли на червень муніципальні вибори, які мали відбутися у квітні. Нині там закриті усі розважальні заклади, а старшокласників, учнів гімназій і профучилищ відправили на дистанційне навчання.


Німеччина активно вакцинується, але не розслабляється: всі ходять на вулиці лише у масках. Фото DW
Німеччина активно вакцинується, але не розслабляється: всі ходять на вулиці лише у масках. Фото DW

Чи буде в Україні запроваджено тотальний локдаун на всій території? Наразі невідомо. Критерії його введення залишаються незрозумілими. «Якщо буде загроза колапсу системи охорони здоров’я, як головний державний санітарний лікар я буду звертатись до уряду для запровадження жорсткого карантину на території всієї країни», – сказав головний санлікар Віктор Ляшко.

Зауважимо, що уряд не в захваті від ідеї впровадження жорстких обмежень. «Мені б дуже цього не хотілося», – тричі повторив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час нещодавньої прес-конференції, відповідаючи на питання журналістів.

Зрив вакцинації

Не секрет, що Україна значно відстає від усього світу як і з початком кампанії з вакцинації, так і за її масштабами. Якщо країни Європи почали щеплювати своїх громадян в двадцятих числах грудня 2020-го, то Україна отримала першу партію вакцини 24 лютого поточного року. До слова, це на тиждень пізніше, ніж, наприклад, африканська держава Зімбабве.

Темпи щеплень теж не радують. Станом на 12 березня щеплення від Covid-19 отримали близько 38 тис. людей, найбільше – на Донеччині, найменше – на Чернігівщині.

За даними трекера Bloomberg, наразі у Німеччині щеплення однією дозу отримали 6,9% населення, а двома – 3,2%; у Франції відповідно 6,7% та 3,2%; країна-рекордсмен Ізраїль щепила однією дозою 56,1% населення, двома – 44,2%; Україна вакцинувала першою дозою 0,07% населення, другою – 0,01%.

Проблемна вакцина?

Наразі в Україні використовується лише одна вакцина: Covishield, яку виробляє Інститут сироватки крові Індії. Ця вакцина – дженерик оригінального препарату, розробленого британцями з компанії AstraZeneca та Оксфордського університету. Детально про препарат можна прочитати тут.

Факт походження вакцини дуже непокоїть громадян, які переконані, що за розповідями про ідентичність Covishield та AstraZeneca криється намагання влади вколоти громадянам «дешевий індійський аналог». Із заявами про те, що вакцини Covishield і Oxford/AstraZeneca ідентичні виступали посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс та шоумен від медицини лікар Євген Комаровський, а також міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Разом із тим, як писав «Главком», західні країни не дуже схвально ставляться до цього препарату. Так, Євросоюз дозволяє вільно перетинати свій кордон без результатів тестів та обов’язкового карантину, якщо у прибуваючого ас є два щеплення від Pfizer, Moderna чи оригінальної AstraZeneca - зареєстрованої у ЄС як Covid-19 Vaccine AstraZeneca від AstraZeneca AB з 29 січня 2021 року. Тобто мова про Covishield не йде.

Та є ще один тривожний момент. Уряди вже 11 країн Європи тимчасово зупинили щеплення своїх громадян навіть вакциною від AstraZeneca. До цього спонукали випадки утворення тромбів у вакцинованих. Зокрема, обмежити щеплення вакциною AstraZeneca вирішили Данія, Норвегія, Ісландія, Італія, Австрія, Румунія, Естонія, Латвія, Литва, Болгарія й Люксембург. У свою чергу Всесвітня організація охорони здоров'я відкидає сумніви у препараті AstraZeneca. Організація стверджує, що на сьогодні у жодному випадку не доведений причинно-наслідковий зв'язок між смертями вакцинованих та вакциною.

Вакцини отримують випадкові люди?

В Україні традиційно досить високий відсоток людей, які сумніваються у доцільності щеплення. Про довіру до нової вакцини і говорити не варто.

Для того, щоб якось підвищити популярність вакцинації проти коронавірусу, до кампанії щеплення влада долучає політиків і так званих лідерів думок.

Часто вакцинацію осіб, які не входять у першочергові категорії для щеплення, пояснюється і тим, що препарат фасований у флакони по 10 доз, при цьому вміст відкритого флакону треба використати впродовж доби. Таким чином, бригади, які вакцинують медиків або військових (а саме ці категорії потрапляють до першої черги на укол), щеплюють ще й тих, хто потрапляє «під руку».

У перших рядах вакцинувалися президент Володимир Зеленський, міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Слідом одним за одним у соцмережах почали з’являтися фото вакцинації нардепів, колишніх нардепів та дружин колишніх нардепів, журналістів – причому це люди віком до 45 років, тобто ті, хто не потрапляє до груп ризику. Користувачі інтернету на такі публікації відреагували різко негативно. До прикладу, у коментарях до допису «слуги народу» Роксолани Підласої про відсутність побічної реакції на вакцину, користувачі писали: «Це виглядає не просто несправедливо, а максимально совково. Це поділ людей навіть не за можливостями (я готова вакцинуватися платно, як і багато хто), а як поділ на людей наближених до кормушки або ні».

Мала кількість вакцин

За даними трекера Bloomberg, наразі у України є 29 378 доз вакцини. Для порівняння: у Німеччини їх 8,5 млн (різних, не лише AstraZeneca), у Франції – 6,4 млн.

Наразі відомо, що Україна отримала підтвердження на поставку 12 млн доз вакцин. Крім того, у рамках механізму Covax в Україну надійде вакцина AstraZeneca, яка виробляється в Південній Кореї. На початках влада України повідомляла про домовленості щодо поставок вакцин від Pfizer, Sinovac, AstraZeneсa и Novavах.


Україна швидше отримає китайську Sinovac, ніж омріяний Phizer? Фото з відкритих джерел
Україна швидше отримає китайську Sinovac, ніж омріяний Phizer? Фото з відкритих джерел

Не тестуємо і не слідкуємо за контактними особами

Минув рік – а Україна так і не змогла вийти на прийнятний рівень ПЛР-тестування пацієнтів із підозрою на коронавірусну хворобу. Принаймні, до обсягів тестувань, які демонструє Європа, нашій країні далеко. За даними ресурсу worldometers.info, обсяги тестування в Україні складають 166,1 тис. на мільйон населення. Для порівняння: у Німеччині ця цифра дорівнює 552 тис., у Франції 858 тис., в Естонії 768 тис., у Польщі – 279 тис.

Крім того, в Україні досі не налагоджена система відслідковування контактних осіб. Станом на початок березня, за даними «Главкома», приватні лабораторії не передають інформацію про позитивні результати тестування сімейним лікарям пацієнтів (хоча перед забором біоматеріалу вимагають заповнити відповідну анкету з особистими даними та контактами лікаря), а сімейні лікарі, які дізнаються про результати від державних лабораторій, не проводять опитування ковід-позитивних пацієнтів щодо їх недавніх пересувань та контактів.

Погіршення перебігу хвороби

Лікар-інфекціоніст, позаштатний спеціаліст МОЗ України Ольга Голубовська повідомила, що клінічний перебіг Covid-19 в черговий раз зазнав істотних змін. Зокрема:

  • частка молодих людей 30+ з важким перебігом захворювання помітно зросла;
  • почастішали випадки загострення процесу в гострому періоді, що завжди ускладнює важкість перебігу і погіршує прогноз;
  • інформативність деяких простих лабораторних показників, наприклад, СРБ (с-реактивний білок), знизилася, тобто має місце відсутність кореляції його низьких значень з тяжкістю перебігу хвороби;
  • про традиційне наше очікування поліпшення стану з 14-16 дня хвороби можна забути, приблизно у третини госпіталізованих хворих саме з цього часу або трохи раніше настає погіршення, іноді дуже серйозне;
  • резистентність до традиційних методів лікування (гірше піддаються лікуванню за схемами, що вказані у протоколах МОЗ, - «Главком»).


Лікар-інфекціоніст зазначила: «Швидше ми маємо справу з новим штамом збудника... На жаль, треба очікувати збільшення летальності, в т.ч. у молодих людей»..

Про зміну перебігу хвороби «Главкому» розповідали також керівники кількох «коронавірусних» лікарень.

4 березня в Україні підтверджена циркуляція британського штаму коронавіусу, летальність у цього варіанту коронавірусу вища, ніж у «класичного». Як відомо, у світі також широко розповсюджені південноафриканський та бразильський штами.


Пандемія: Ольга Голубовська стверджує, що молодь перестала бути у «зоні безпеки»
Пандемія: Ольга Голубовська стверджує, що молодь перестала бути у «зоні безпеки»

Постковідний синдром

Якщо в передовому Ізраїлі започаткована ледь не окрема галузь медицини, яка вивчає перебіг та особливості лікування людей із постковідним синдромом, то в Україні про пацієнтів, які після формального одужання продовжують страждати на слабкість, субфебрільну температуру, проблеми з концентрацією, депресією, загостренням хронічних хвороб, що стали наслідком хвороби, ніхто не дбає. Часто пацієнти, які перехворіли на Covid-19, звертаються до лікарів із відповідними скаргами. Українські лікарі списують це, як правило, на психосоматичні прояви та намагаються зарадити проблемам симптоматично. Комплексної ж роботи з такими пацієнтами не проводять.

І кризова ситуація в світі, і сама по собі хвороба спровокувала зростання депресії та психічних розладів серед значної кількості людей. За даними німецьких вчених, принаймні сім штамів коронавірусу здатні проникати в мозок та спричиняти неврологічні ускладнення. Зокрема, така особливість SARS-CoV-2 пояснює, чому серед клінічних проявів Covid-19 є втрата нюху та відчуття смаку, запаморочення, безсоння, втомлюваність, слабкість тощо.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Нова хвиля Сovid-19 в Україні. 10 причин для хвилювання