Кремль боїться «Азова»? Що означають заяви росіян

Трішки дивно звучить: країна, яка стоїть за крок до того, щоб бути визнаною спонсором тероризму і яка порушує будь-які правила та звичаї ведення війни, визнає когось терористичною організацією…

Будь-які рішення в російських юрисдикціях стосовно України чи її військовослужбовців не матимуть жодної правової цінності для світу та не позначаться на переговорному процесі щодо обміну полоненими. Рішення Верховного суду Росії (навіть звучить якось дико) взагалі ні на що не впливає і є суто внутрішнім пропагандистським продуктом.

А світочам «російського права» розкрию таємницю: жодного добровольчого батальйону «Азов» не існує в природі з 2014 року. «Азов» – це окремий загін спеціального призначення, що входить до складу 12-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Частина наших Збройних Сил, яка абсолютно чітко виконувала накази, дотримувалася всіх аспектів ведення бойових дій та абсолютно чітко захищала територію своєї країни. Це ключове у розумінні ситуації: лише російська армія є окупантом на чужій території, і тому будь-які дії проти цієї армії є цілком законними. Спецзагін «Азов» діяв виключно в межах юридично вмотивованих компетенцій. Російська юрисдикція взагалі не поширюється на територію України, і тому «рішення» є правовим нонсенсом.

Ба більше, рішення російських судів, безумовно, не матимуть жодних наслідків у міжнародному правовому полі. Тоді як Росія, безумовно, має бути офіційно визнана державою-терористом. Зокрема у зв’язку з незаконним використанням внутрішньої юрисдикції для маскування свого умисного порушення прав військовополонених.

Підсумую.

Перше: російська юрисдикція не поширюється на територію України й на дії українських громадян із захисту територіальної цілісності держави.

Друге: будь-які рішення російських судів щодо війни в Україні та на території України не є легітимними з погляду міжнародного права.

Третє: Україна суворо дотримується міжнародних декларацій та конвенцій стосовно прав військовополонених і жорстко вимагає від Росії також дотримуватися юридичних норм і правил та не вкидати в публічний простір явно неправові рішення.

Четверте: Росія у будь-якому разі нестиме пряму юридичну відповідальність за знущання над військовополоненими, зокрема через провокацію недійсними та фейковими «судовими рішеннями». Навіть якщо ці рішення потрібні РФ суто для внутрішнього пропагандистського використання…