Чому Грузія обирає загравання з Росією
Військові поразки змінили ідентичність грузинської нації
Символічно, що скандал з використанням грузинськими політиками кадрів зруйнованих українських міст стався саме наприкінці вересня. Саме у ці дні у 1993 році грузини програли війну в Абхазії.
250 тис. біженців. Сотні вбитих мирних громадян. Втрачена територія. Такою була ціна поразки.
Через 31 рік очевидно, що військові невдачі Грузії у 1993 і 2008-м змінили національну ідентичність грузинської нації. Єдине бажання абсолютної більшості грузинів зараз – просто вижити і зберегти життя своїх дітей.
В умовах, коли Росія не загрожує грузинам «денацифікацією», шлях загравання з колишнім ворогом здається багатьом грузинським політикам і значній частині суспільства єдиним варіантом збереженням народу і країни (хоча б того, що від них залишилося після 1993 та 2008).
Війна в Абхазії – збройний конфлікт, що відбувався між грузинським урядом з одного боку та абхазькими сепаратистами, російським урядом та північнокавказькими бойовиками з іншого у 1992-1993 роках.
Причиною конфлікту стало прагнення абхазької політичної еліти до незалежності, яке відкидала грузинська політична еліта. Війна завершилася військовою поразкою Грузії, що означало втрату контролю над більшою частиною регіону (за винятком Кодорської ущелини), який став майже незалежним. В Абхазії були присутні російські війська у статусі миротворців. У наступні роки між абхазькими сепаратистами та грузинським урядом проходили переговори щодо врегулювання конфлікту, у серпні 1997 року абхазький лідер Владислав Ардзинба відвідав Тбілісі, де мав бути підписаний спільний документ, втім підписання зірвалося.
Війна 1992-93 років є частиною грузинсько-абхазького конфлікту, який продовжився зіткненнями 1998 року та російським вторгненням 2008 року, коли Росія зайняла всю територію Абхазії, після чого визнала її незалежність. Того ж року Грузія визнала регіон окупованим Росією.
Свої повідомлення ви можете надсилати на електронну пошту редакції info@glavcom.ua