Олексій Гончаренко Народний депутат

День журналіста. Пам‘ятаймо тих, хто не дожив до перемоги

У Макса Левіна залишились четверо неповнолітніх синів, цивільна дружина та літні батьки
фото з відкритих джерел

Ми воюємо та перемагаємо, аби нами пишались загиблі

Цього року день журналіста – вже не просто свято, а бойове хрещення. Разом із Україною до своєї боротьби за виживання вступив кожен фах, і преса не стала винятком.

На цій війні гинуть як українські, так і іноземні журналісти. На жаль, ми втратили багатьох – можливо, найкращих. Та це точно не привід зупинятись. Навпаки, зараз ми маємо дотиснути ворога, аби це припинилось вже назавжди.

Ми воюємо та перемагаємо, аби нами пишались загиблі. Макс Левін, Олександр Махов – ми пам‘ятаємо імена тих, хто не дожив до перемоги. Пам‘ятаємо, аби пам‘ять про них дожила та дочекалась останнього пострілу цієї війни.

З днем журналіста. Колись він знову святкуватиметься без закривавлених шевронів.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: