Новий суспільний договір України. Яке майбутнє ми хочемо?

Зараз прямо проти шерсті напишу.

Після війни нам потрібен Новий суспільний договір.

Але не у вигляді «міфічної ізраїлізації», якої навіть в Ізраїлі немає.

А нова, вільна країна в усіх сферах: інформація, економіка, особисті свободи.

З урахуванням реалій 21 століття, цифрового суспільства споживання, а не з алюзіями на сталінські часи.

А це означає, більше ніякого блокування кордонів, ніяких обмежень свобод навіть у період ВС, добровільна служба в армії.

Економіка вільних підприємців і суспільство вільних людей.

Інакше матері відправлятимуть дітей за кордон щойно тим виповниться 16 років. А якщо буде призов жінок – то й доньок.

Подивіться на динаміку зайнятості наших біженців за кордоном. Уже 70% знайшли роботу. Чи повернуться вони в закриту залізною завісою країну?

Приїхали б мільйони євреїв до Ізраїлю, якби це була закрита на замок країна?

Тому всі плани побудувати в Україні після війни аналог «КНДР», призведе лише до відтоку населення через усі щілини. І ніхто не повернеться. Сильнішими ми станемо?