Добрі новини з Росії не підстава розслаблятися

Живемо новинами. Останнім часом добрих новин побільшало. В тому числі й з Росії. Тільки за вчора їх кілька.

На одному сайті читаю, наприклад, що в аеропортах Москви та Санкт-Петербурга готуються до терактів. Була така вказівка Ространснагляду: «Встановити з 00 години 00 хвилин 10 листопада 2022 року прямий ступінь загрози вчинення акту незаконного втручання в діяльність транспортного комплексу, що має терористичний характер...»

Ну, що ж готуйтесь. Дасть Бог, стане в пригоді. Проти нашої транспортної структури ви вчиняєте акти тероризму з першого дня агресії.

В Бєлгороді знову «бавовна»? Ви обурюєтеся? Ще не звикли? Звикайте.

Бєлгород – місто першого салюту? Як ви там у своїй пісні співаєте:

«...Прохоровское поле –
Эхо прошедшей войны,
Памяти павших стали
Достойны сыны.
Афган и Чечня –
Белгородские парни в бою,
Они, как отцы,
Остаются в почетном строю...»

Текст примітивний, та головне – ви досі не втямили, що пишатися Афганістаном і Чечнею не слід, бо це ганьба Росії, її злочини, а не слава.

А за злочини настає кара. Нехай навіть не одразу. Немарно, мабуть, Бєлгородський інститут розвитку освіти розробив методичку для дітей 5-7 років, де пояснюється, як поводитися під час обстрілів і при виявленні мін.

Це теж добра новина. Українські діти опановують цю науку від самого початку вашого вторгнення.

Та найбільше мене порадувало повідомлення, що в Росії стрімко зростає попит на антидепресанти й консультації психологів. За даними опитування, проведеного ФОМ (Фонд «Общественное мнение), наприкінці вересня, після оголошення мобілізації, 70% росіян заявили, що вони «стривожені». Через місяць, за даними «Левада-центру», вже 9 з 10 росіян заявили, що їх «турбує» ситуація, пов'язана з Україною. За цих обставин витрати на антидепресанти в Росії за перші дев'ять місяців зросли на 70%, а на знеболювальні на 56% порівняно з тим же періодом минулого року.

Це, до речі, цілком відповідає задумам російського керівництва. Пропагандистська теза про перемогу за лічені дні провалилася. Тепер Росія перейшла до іншого пропагандистського дискурсу – обложеної фортеці. Пояснювати плебсу, що не так сталося, як гадалося, через опір українців, не можна. Інша справа, коли проти Росії воює ненависний колективний Захід.

І мобілізація – елемент переведення агресії в розряд народної війни. І вказівка Ространснагляду, і методичка для дошкільнят теж з цього розряду. Влада наганяє страх заради сплеску патріотизму. Та, либонь, влада перестаралася, бо мільйони росіян з великого переляку замість боронити її, владу, від підступних англосаксів, за кордон подалися.

Але ми стосовно громадян Мордору не повинні мати жодних ілюзій. «У Кремлі випадково розбудили свідомість росіян» – пише один шанований мною автор. Ні, це не свідомість. Це рефлекс. Якщо вилити на кота склянку води, він утече. Тут те саме. Вони проти війни? Вони «стривожені», «стурбовані»? А де вони були з лютого по серпень? Їм війна не заважала. Дехто навіть встиг переїхати жити на окуповані території, з яких тепер доводиться тікати.

Пробудили цей рефлекс Збройні Сили України.

І хочеться вірити, що попит на депресанти в Росії з кожним днем ростиме.

Але головне: добрі новини – не підстава, щоб розслаблятися. Війна триває.