Впевнена перемога «Слуги народу» Зеленського - це і небезпека, і шанс для України

Буквально за місяць, коли новообрана Верховна Рада України почне свою роботу, президент Зеленський і його команда отримають у свої руки майже безмежну владу в країні. Однопартійна більшість в парламенті і формування нею ж уряду, з одного боку, відкриває вікно можливостей для країни, а з іншого - створює умови для монополізації влади пропрезидентською партією «Слуга народу».

Як новачки української політики на чолі з Володимиром Зеленським розпорядяться кредитом довіри від виборців, ніхто поки не знає. Але те, що за цю довіру треба буде відповідати, схоже, ні в кого не викликає сумнівів.

Хайп навколо Зеленського в Україні

Зеленський і його команда - абсолютні рекордсмени президентських і парламентських виборів за всю історію незалежної України. Нинішнього главу держави у другому турі президентських виборів підтримали 73,22 відсотка виборців, а його партію на парламентських - 43,16 відсотка. «Слуга народу» зараз може похвалитися практично тотальною підтримкою в усіх регіонах країни. Щось схоже ми спостерігали тільки за часів існування Партії регіонів. Але, на відміну від Зеленського, соратники Віктора Януковича владу в країні брали силою, залякуваннями і грошима.

Команда Зе зловила виборчий хайп. Виявилося, що виборець готовий повірити в казку і повністю довіритися чомусь невідомому, розкрученому телевізором. Хтось називає це феноменом Зеленського, хтось - електоральною революцією, а хтось - ретельно підготовленою змовою українських олігархів.

Хай там як, але Зеленському і Ко виборці довіряють. Причому так, що під його прапором в Раду потрапила різношерста публіка - від сценаристів студії «Квартал 95» до безробітних і весільних фотографів. Під час парламентських виборів одна зі соціологічних служб навіть провела експеримент, поставивши в опитування ім'я вигаданого персонажа виборчих перегонів, який нібито представляв «Слугу народу». Ефект був приголомшливий - бренд переміг розум: цей «кандидат» отримав максимум підтримки. Нехай хтось після цього скаже, що від такого у ідеологів проекту може не закрутити голову. Особливо, коли мова йде про реальну, а не про ефемерну владу.

Вся влада - «Слузі народу»

254 депутатських мандати, здобуті соратниками Володимира Зеленського на виборах до Верховної Ради, відкривають їм шлях до прийняття будь-яких рішень. Перш за все - кадрових. Для призначення прем'єра, уряду, генпрокурора або глави СБУ необхідна лише проста більшість в 226 голосів. Винятком може стати тільки голосування за зміни до Конституції, що вимагають 300 голосів.

Таким чином, Україна вже наприкінці серпня увійде в нову політичну реальність. Де-юре парламентсько-президентська республіка перетвориться в де-факто президентську. Всі рішення відтепер будуть прийматися в одному, максимум у двох, кабінетах офісу глави держави. Замість законодавчої і виконавчої в Україні де-факто відтепер буде тільки одна гілка влади - гілка «Слуги народу». Питання лише в тому, чи вистачить у Зеленського та співтоваришів можливостей кадрово забезпечувати цю гілку.

Велика довіра породжує великі надії. Величезна влада, яку дуже скоро отримають Зеленський і його команда - це не тільки неймовірні можливості для нових облич у політиці. Це ще й велика відповідальність перед українцями. Виборчий хайп піде, і «слугам народу» доведеться демонструвати реальні результати. Аргументи, що хтось або щось не дозволили це зробити, навряд чи будуть сприйматися всерйоз.

Зеленському не дадуть стати «українським Путіним»

Влада Зеленського і його команди буде вимагати створення серйозного контролю з боку політичної опозиції. Однак друга за чисельністю фракція в парламенті «Опозиційної платформи - За життя» на чолі з Віктором Медведчуком вже встигла запропонувати «Слузі народу» внести в Конституцію зміни щодо особливого статусу Донбасу. А решта політичних сил під час передвиборної кампанії не виключали співпраці з пропрезидентською партією. Яка фракція в результаті зможе стати найбільшим опозиціонером до Зеленського та його команди, буде залежати не тільки від дій «слуг народу», але і від ситуативних інтересів цих політичних сил.

Якщо нова влада захопиться реверансами в бік «ЛНР» і «ДНР» і не продемонструє стійкості в переговорах з Москвою, потужна опозиція нинішній правлячій партії і її лідеру цілком може сформуватися і поза стінами парламенту. Вплив вулиці був і залишається дуже важливим фактором в українській політиці. Це те, що, ймовірно, не дозволить Зеленському перетворитися на нового диктатора в Європі. За свою свободу українці заплатили дуже високу ціну і на Майдані, і на сході країни. Тому «український Путін» можливий лише теоретично. Принаймні, на даний момент.