Путін збирається правити і після 2024 року

Два тижні червня на тлі українського контрнаступу російська пропаганда верещить про нібито небувалі втрати в лавах ЗСУ. До теми підв’язався навіть особисто путін, видавши 13 червня фантастичні дані про нібито знищені з початку місяця сотні наших танків і бронемашин. Загальне співвідношення втрат, за путінськими запевненнями, 1 до 10 (зрозуміло, що на користь РФ).

Найцікавіше, що паралельно з цим міністр оборони РФ шойгу наводить якісь неймовірні через безглуздість дані про російські втрати. А також з’являється інформація, що у росії заборонили публікувати некрологи про загиблих в Україні жителів тих чи інших регіонів країни-агресора.

Слід розуміти, що, крім власне логіки війни, де традиційно применшують свої втрати та перебільшують втрати противника, є низка інших суто російських чинників. Наступного року у РФ – президентські вибори. Зрозуміло, що путін, який сподівається до них дожити і правити далі, не хоче лякати свій електорат високими цифрами втрат у розв’язаній їм війні.

Втрати кремль завжди приховував, це практика ще з часів СРСР. Але зараз це набуло абсолютно маразматичних рис. Коли заперечуються очевидні речі, коли переслідують тих, хто намагається оприлюднити не найтаємніші факти.

Цікаво, що пригожин, який критикує міноборони за фантастичні дані про втрати російської армії (у бік зменшення) та української (у бік збільшення), сам бреше про втрати вагнерівців. За його словами, ті становлять 10-20 тисяч, а насправді йдеться про як мінімум 40 тисяч.

І на тлі виборів, що накатують, і на тлі кампанії, що розгорнулася, щодо залучення до служби за контрактом випливання справжніх даних про втрати – точно не на користь ані міноборони, ані пригожинській ПВК, ані кремлю.

Тим часом на подвір’ї XXI століття, багато даних є у відкритому доступі, практично все можна знайти і перевірити. Але путінський режим, його пропагандистська армія, довели росіян до такого стану, що вони не хочуть нічого аналізувати, нічому вірити, крім того, що їхня країна – найпотужніша і найпереможніша, що все завжди «йде за планом», що росія ривком встає з колін.

При цьому навіть дані Генштабу ЗСУ щодо втрат росіян (під 218 тисяч «штиків» на ранок 15 червня) навряд чи відображають повну картину. І не факт, що ми колись дізнаємось, скільки представників окупаційних військ агресора реально полягло в Україні.

Але навіть коли, наприклад, після падіння путінського режиму спливе частина страшної правди, наслідків ніяких не буде. «Баби ще народять» – це суть російського суспільства, його так званих «глибинності» та «культури». Для основної маси цієї нації немає такого больового порога втрат, який би змусив прокинутися від летаргічного сну та імперських мрій.