Контрнаступ: про ситуацію на фронті

Близько місяця тому ЗСУ розпочали наступальні дії на сході та півдні. За цей час було багато всяких заяв, зокрема, в ракурсі того, що просування вперед далеко не таке швидке, як розраховували деякі.

Але слід розуміти, що противник протягом більш як пів року створював глибоко ешелоновану оборону. Тому, безумовно, наступати складно. Особливо, якщо згадати, що, згідно з концепцією НАТО, наступальні дії можливі за тотальної переваги у повітрі. Якої в нас не було.

І невеликі постачання F-16 цю проблему не вирішать. У недавньому інтерв’ю The Washington Post головком ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що ми не просимо терміново 120 таких винищувачів. Але враховуючи, що прориватися доведеться глибоким фронтом, їх треба хоча б 80. Чотири ескадрильї могли б ефективно проривати оборону противника. Але поки що у нас їх немає…

Слід розуміти, що наступ буде довгим. Він триватиме не тижні, а місяці. Наше головне завдання – збереження життя та здоров’я наших військовослужбовців.

Поспішати ніхто не буде. Але рух уперед є, особливо на Бердянському напрямку. Завдання – перерізати сухопутний коридор до Криму та вийти на берег Азовського моря. Шанси реалізувати це завдання є. Але, наголошую, наступ буде проводитися помірним темпом, щоб не кидати бойову техніку та військовослужбовців у пекло, але при цьому досягати потрібного результату.