Чому у Китаї забороняють жирафів?

Новини з іншого світу. Те, що в Китаї намагають видалити будь-які згадки про Вінні-Пуха, знає вже багато людей. Випадок безумовно цікавий і з точки зору політичної психології, і з точку зору антропології в цілому. Для тих хто не в курсі – поясню.

Товариш Сі, як деяким кумедникам здається, дуже схожий на Вінні-Пуха. А порівнювати головну людину КНР з таким кумедним персонажем – як мінімум небезпечно. Але той факт що він схожий набрав вже такого розповсюдження, що китайська «демократія» не вигадала нічого кращого як видаляти згадки про книжкового та мультиплікаційного персонажу.

Питання, звичайно, не в забороні на державному рівні. Просо соціальні мережі Китаю чомусь починають блокувати зображення та згадування персонажа, а коли ти намагаєшся їх розмістити видають сповіщення про нелегальний контент.

Тобто зіткнувшись з таким дивним «ворогом» китайський режим не вигадав нічого кращого окрім типової заборони. Типова заборона для нетипового ворога, головна зброя якого – сміх.

Але до чого ж тут жираф? Жираф винен в іншому.

Справа в тому, що китайські користувачі інтернету не можуть вільно обговорювати внутрішні соціально-політичні події в китайських мережах. Тому для обговорення тих чи інших проблемних питань вони почали використовувати пости іноземних посольств. Ці пости взагалі інформують китайських читачів про інші питання, але коментують китайці саме внутрішні проблеми. Так сталося і з нещасним жирафом.

Пост посольства США про нову програму по збереженню на волі африканських жирафів набрав 180 000 коментарів, в яких критикувалися виключно китайські проблеми. Це стало таким мейнстрімом, що взагалі будь яке обговорення чи будь яка внутрішня проблема стала називатися «жирафом».

Наприклад:

– Ну що у Вас із зарплатою? Буде підвищення?

– Ти що, з цим повний «жираф».

Або:

– Може наша влада щось зробить із падінням економіки?

– Ти що, у них окрім «жирафів» нічого взагалі не виходить.

«Вся спільнота жирафів сповнена оптимізму», – написав один користувач CNN.

«Вставай! Усі жирафи, які відмовляються бути рабами», – написав інший, посилаючись на національний гімн Китайської Народної Республіки, повідомляє CNN.

Отже китайський жираф виявився дуже небезпечною твариною, і зараз він так само як і Вінні-Пух переживає тотальну інформаційну репресію.

В цьому сенсі цікаво, що реакції диктаторських режимів відрізняються своєю недолугістю і неспроможністю не реагувати на такі випадки виходу громадян з під зони тотального державного контролю. Спочатку вони забороняють опозиційні сили, потім громадські рухи, а потім навіть тварин чи взагалі вигаданих дитячих персонажів.