Російська культура привласнює навіть тих, кого вбиває

Рональд Рейган свого часу назвав СРСР «імперією зла». Мені здається, що сучасну Росію треба назвати «імперією брехні».

Російська цивілізація є втіленням ідеальної культури привласнення. Вона привласнює все – землі, людей, спадок чужих культур. Традиційна для росіян Баба Яга та «избушка на куринных ножках» є частиною епосу та міфів народів Уралу. Зараз майже ніхто за порєбріком окрім вузьких фахівців навіть не здогадується, що весь російський стародавній епос вкрадений та привласнений російською культурою. Навіть їх стародавнє «коріння» вкрадене.

Російська культура привласнює навіть те, що вона виганяє зі свого простору, навіть те, що вона забороняє. Набоков, Бродський, Солженіцин були ворогами режимів, але з часом їх творчість привласнена і інтегрована в те, що вони назтвають великою російською культурою, чим пишаються і що пропагандують.

Російська культура привласнює навіть тих, кого вбиває. Гумільов був ворогом влади, як і Лєрмонтов з Толстим, до речі, але їх літературне надбання стає тим, за допомогою чого росіяне продовжують свою культурну експансію.

Російська культура знищує чужі культури, а потім пишається тим, що національні таланти думають та пишуть її мовою, тому що їх рідні мови вбиті. Айтматов, Гоголь та багато інших національних письменників створювали ту саму російську літературу в першу чергу тому, що національних культур на території росії не залишалось. Вона як зозуленя вбивало всіх інших пташенят, залишаючи «національних батьків» перед суворим вибором годувати лише цього російського ненажеру.

Російська культура привласнює навіть винаходи тих, хто втік від неї і зміг працювати та робити винаходи лише завдяки своїй втечі. Це не заважає російській культурі пишатися тим, що Сікорський чи Зворикін змогли реалізуватися та й взагалі вижити лише залишивши свою збочену батьківщину. Бажання бути причетними та мати право привласнити винаходи настільки могутнє, що й досі такі «хорошие руские» як Парфьонов знімають про це свої пропагандистські фільми.

А коли вони не можуть привласнити винахід, вони вигадують собі власних Попових чи Черепанових, недоробки яких наче б то мають першість за іноземні винаходи.

Російська культура – це культура привласнення і брехні. Вкрасти та привласнити набагато простіше ніж вигадувати та створювати.