Про порнографію і національну/релігійну ідентичність

Заголовок інтригує, тому одразу поясню в чому справа.

Мія Халіфа, порно зірка ліванського походження, після початку нової війни Ізраїля з ХАМАСом виступила на підтримку ХАМАСу. У відповідь на це Playboy розірвав всі контракти з цією «зіркою».

З цієї новини можна було б посміятись, якби причина за якою вона (новина) з’явилася не була б реально кривавою. Коли терористи розстрілюють молодь на танцювальному фестивалі, ріжуть та живцем спалюють людей, ця новина не може стати приводом для гумору. Коли після цього гинуть тисячі мирних (і не зовсім) жителів Гази – так само не до сміху.

Навряд чи ХАМАС може пишатися тим, що його підтримала порноакторка. Так само як і Ізраїль не буде пишатися підтримкою та фінансовими донатами з боку порно платформи.

Проте взаємна спроба сторін замовчати підтримку з боку таких «нешановних» членів суспільства не знімає питання – чи справді така підтримка дискредитує сторони конфліктів?

На початку Першої Світової війни, коли всі учасники вважали, що війна закінчиться швидко перемогою своєї армії, неодноразово і в багатьох країнах відбувалися подібні історії. «Робітниці» будинків терпимості на хвилі загального патріотизму «обслуговували» клієнтів з-поміж військових безкоштовно. Ну чи зі значною знижкою. Це не афішувалося, але й не заборонялося. Нікому й на думку не спадало влаштовувати публічний скандал з жрицями продажного кохання за подібний прояв патріотизму.

Так що кейс Мії Халіфи не тільки не єдиний, а й цілком звичайний спосіб підтримки. Ми бачимо, що під час війни почуття ідентичності та бажання бути зі своїми починає стирати традиційні кордони, які розділяють членів суспільства. Чим же тоді цікавий цей випадок, якщо цілком звичайний? Мені здається, що його цінність лежить у сфері діагностики. Він показує імпульс конфлікту. Він демонструє наскільки сильними є накопичені протиріччя між сторонами.

Ліван (звідки походить наша «героїня») одна з найрелігійніших країн світу. Там навіть внутрішня політика будується за конфесійною ознакою. І якщо вже порно (прости Господи) актриса підтримує одну з найагресивніших ісламістських течій, то це сигнал, що інтеграція мусульман проти євреїв настільки сильна, що навіть працівники порноіндустрії не можуть залишатися осторонь.

У свою чергу, і підтримка Ізраїлю з боку найбільшої порнографічної платформи – теж сигнал не менш значущий. Інтеграція євреїв не менш сильна, якщо вже з боку такого бізнес-партнера йде фінансове підживлення. Імпульс конфлікту настільки сильний, що він залучає до свого кола навіть таких не завжди шанованих гравців. Як складеться доля конфлікту та доля його учасників – важко сказати. Але навряд чи Мія Халіфа може сподіватися на визнання тих, кого вона підтримала. Блудниця лише одного разу стала поважною персоною. Та й те сталося в рамках зовсім іншої релігії.