Очільник РПЦ Гундяєв – шпигун КДБ. Факти оперативної роботи агента «Михайлова»

Швейцарське видання Die SonntagsZeitung «сенсаційно» пише, що нинішній патріарх РПЦ Гундяєв «міг» у 1970-х роках шпигувати на користь СРСР у Женеві.

Він не просто міг, а й був шпигуном КДБ.

У 1979-1980 рр. на Захід був «злитий» і там оприлюднений звіт заступника голови Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР Василя Фурова. Цей кадр курував радянське православ’я.

В 1974 році він підготував для ЦК КПРС таємну доповідь про взаємодію церковників та влади. Фуров поділив ієрархію РПЦ на три категорії: 1) повністю підлеглих держатеїзму єпископів; 2) не зовсім підлеглих; 3) тих, які трохи пручалися. До речі, до першої категорії зараховувався тодішній митрополит Олексій (Рідігер), який пізніше стане патріархом РПЦ (на фількіну грамоту «про самостійність» якого полюбляють посилатися в УПЦ МП).

На початку 1990-х була створена Комісія щодо діяльності ГКЧП. До неї увійшов і священник Гліб Якунін. Поки в державі був повний рейвах і розгул демократії, Якуніну вдалося отримати доступ до секретних архівів КДБ за період з 1917-го до 1989 року. Найбільше його зацікавили документи про роботу 4-го відділу 5-го управління КДБ, який безпосередньо займався православною церквою. Гліб Якунін прямо тоді заявляв, що РПЦ не просто знаходилася під впливом Комітету держбезпеки СРСР, а була її філією.

Саме після цього і стало відомо, що Кирил Гундяєв був агентом КДБ з оперативним агентурним псевдо «Михайлов».

Навіть сама кар’єрна біографія Гундяєва свідчила про те, що той був завербований комуністичними спецслужбами. Ще коли він вчився в Ленінградській духовній академії, то був представником РПЦ в міжнародній православній організації «Сіндесмос». Першу закордонну поїздку він здійснив до Праги у 23 роки у свиті митрополита Никодима (Ротова). Саме з того часу Гундяєв і почав фігурувати в агентурних звітах КДБ.

У 1971 році у віці 24 років стає архімандритом і майже відразу – представником московського патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві. З 1975 року Гундяєв – член Центрального комітету і виконкому ВРЦ. У 1976-1978 роках був заступником патріаршого екзарха Західної Європи. Пізніше його призначили керуючим патріаршими парафіями у Фінляндії.

Зі звітів 4-го відділу 5-го управління КДБ СРСР (мовою оригіналу):

1972 год, февраль

В Новую Зеландию и Австралию выехали агенты «Святослав» и «Михайлов» на заседания Центрального Комитета Всемирного Совета Церквей.

1973 год, январь

В Таиланд и Индию для участия в работе ВСЦ выводились агенты органов КГБ «Магистр» и «Михайлов». Данные агенты оказывали выгодное влияние на работу Совета и представили материалы, представляющие оперативный интерес о положении в ВСЦ и характеризующие данные на отдельных деятелей.

1973 год, февраль

В СССР в качестве гостя Московской патриархии находился генеральный секретарь ВСЦ Филипп Портер, в отношении которого через агентов «Святослава», «Адаманта», «Михайлова» и «Островского» оказывалось выгодное влияние. Получена представляющая оперативный интерес информация.

1983 год, февраль

В Швейцарию для участия в мероприятиях по подготовке ассамблеи ВСЦ направлены агенты «Михайлов» и «Константин».

13 листопада 1989 року агент КДБ Гундяєв-«Михайлов» отримав посаду голови Відділу зовнішніх церковних «сношений» Московської патріархії. На цій посаді він і працював до того, як був путінською владою у 2009 році призначений патріархом РПЦ.