Битва за Бахмут. Два шляхи до перемоги

У битві за Бахмут, на мій не експертний та непрофесійний погляд, є два шляхи:

Або тягнути натовпи погано підготовлених мобілізованих, у яких нема досвідчених сержантів та офіцерів, погрожуючи солдатам тюрмою за залишення позицій, і виправляти становище десятками комісій та слідчих груп, призначаючи службові розслідування та догани, знімати «сміливі» фотосесії політиків на фоні руїн, хоча основна битва йде насправді у посадках південніше та північніше міста.

Або організувати управління військами, тактику та застосування солдат, розвідки та засобів ураження так, як це робить 10 гірсько-штурмова бригада та тактична група «Адам», зосередити трохи боєприпасів, і просто ліквідувати тих, хто продовжує бігати у лобові атаки.

Впевнений, що перемога у наших руках, і вірю, що наша армія обере найкращий варіант дій.

Для цього, звичайно, результати бойових дій треба вивчати, запровадити післяопераційний аналіз, і вимірювати заслуги командирів не рапортами та емоціями, а відео з координатами ураження. Бо ціль війни – не кар’єра, посада та можливість доповідати гарні новини, ціль війни – створення тактики по знищенню ворога, яка дає результат, так як вже навчились робити чимало наших бойових командирів.