Субсидії на газ - це приниження для багатьох українців

На мою думку, незалежно від того, хто і що сказав в ефірі політичного ток-шоу, дискусія щодо тарифів, платіжок та субсидій має бути принципово з іншим фокусом.

• Газ є базовим і життєво необхідним ресурсом для українців — від нього залежить тепло у 87% українських родин.

• У грудні 2019 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 3283,6 тис. домогосподарств. Загалом від початку 2019 року субсидії були призначені 5487,9 тис. домогосподарствам (враховуючи тих, що звернулися за субсидіями у 2018, але призначено їм було тільки у 2019, та тих, яким продовжено надання субсидії).

Якщо поглянути на ці два факти комплексно, напрошується доволі простий, але дуже болючий висновок: 5 мільйонів українських домогосподарств не можуть самостійно забезпечити себе життєво необхідним ресурсом.

Це наразі непопулярна теза, але у тривалій перспективі — субсидії не є вирішенням проблеми, і вони не врятують українців від зубожіння. Вибачте. Субсидії, які перетворились на загальнонаціональне “рішення”, — це ніщо інше, як приниження для багатьох українців.

Ними держава визнає свою неспроможність забезпечити своїм громадянам можливість чесно заробляти достатньо, аби покривати базові потреби без зовнішньої допомоги. Тобто — свою неспроможність створити справжню ринкову економіку. Адже лише в умовах ринкової економіки в наших реаліях можна розраховувати на суттєве зростання зарплат і пенсій.

На моє глибоке переконання, дискусія має передусім вестися про те, як зробити українців заможними, тобто — про те, як запустити справжню ринкову економіку зі справжнім ринком капіталу.

І роль держави — перш за все не розподіляти ресурси, а створювати умови для ефективного функціонування ринків, передусім ринку капіталу.

Хтось може нагадати мені мої слова у 2016 році на захист прозорих субсидій. Аби уникнути маніпуляцій, роз’ясню свою позицію. Я писав про те, що прозорі субсидії можуть стати ефективним рішенням для перехідного періоду — на той час, поки українці адаптуються до ринкової ціни.

Прозорі субсидії точно кращі за приховані (це коли газ продається за ціною нижчою, ніж його ринкова вартість). Але не можна вічно відправляти водіїв в об’їзд, колись треба нарешті закінчити будівництво шляхопроводу. Якщо ви розумієте про що я.

Зрештою субсидії — це лише перерозподіл наших із вами грошей на користь тих, хто не може себе забезпечити самостійно. Грубо кажучи, субсидія для вашої бабусі — ніщо інше, як ваші податки. А не якісь ефемерні кошти державного бюджету. Державний бюджет — це ваші гроші.

Здорова та чесна позиція — це мати ринкові ціни з паралельним забезпеченням чесної конкуренції, розвитком економіки та відповідним підвищенням зарплат і пенсій. Аби українці могли самостійно платити за життєво потрібний ресурс.

Потрібно зробити так, щоб зростання доходів людей перевищувало збільшення рахунків за газ і загальну інфляцію. Тобто, щоб українці відчували себе багатшими, а не біднішими.

Водночас, цей пост не є закликом скасувати субсидії. Цей пост є закликом вирішувати проблему з тим, що субсидій потребує така кількість українців. Соціальна допомога як варіант для тих, хто дійсно її потребує, має існувати завжди. Але потреба в ній не має бути нормою для великої частини українців.

Більше про небезпеку прихованих субсидій та необхідність розвивати ринкову економіку задля підвищення рівня життя українців писав тут.