Реформована медицина. НСЗУ назвала головні скарги пацієнтів

Найбільше українці скаржаться на те, що у них в лікарні вимагають гроші. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак.

«НСЗУ не має функцій нагляду, контролю, а тим більше – функцій, притаманних правоохоронним органам. Але ми маємо функцію взаємодії з іншими органами влади, які цими можливостями наділені», – розповіла Гусак.

Вона додала, що друга за популярністю скарга – це відмова у наданні послуги. «Наприклад, якщо у медзакладу є договір з НСЗУ, пацієнту не можуть відмовити в отриманні безплатної для нього допомоги. Але є заклади, які чомусь думають, що це просто написано на папері, а в реальності можна брати з людей гроші за ту послугу, за яку НСЗУ вже сплатила», – каже голова НСЗУ.

Деякі діагностичні центри, які розповідають, що якщо безоплатно – то через пів року, а платно – хоч зараз. Гусак наголошує: пацієнт з інформацією і доказами, що він за щось сплатив, хоча не мав би, має обов'язково звернутися до НСЗУ, щоб фахівці розібралися в ситуації. Через це НСЗУ є учасником багатьох судових процесів.

«Часто вони стосуються медзакладів після проведеного нами моніторингу. Йдеться про неналежне виконання договірних зобов'язань. НСЗУ виступає третьою стороною між правоохоронними органами і закладами охорони здоров'я», – заявила Гусак.

Так, наприклад, у клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова хворим після інсульту не проводили скринінг на порушення ковтання та в перші 48 годин після госпіталізації не забезпечували консультацією логопеда та лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини. Такі порушення НСЗУ виявила у цій лікарні ще у грудні 2021 року. Суди тривали до березня цього року. Зрештою, ми отримали справедливе рішення: оскільки лікарня порушила умови договору з НСЗУ щодо надання медичних послуг за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах», має повернути державі надміру сплачені кошти за лікування інсульту. А це – понад 6,4 млн грн.

Нагадаємо, що людина не повинна платити за те, за що лікарні вже отримали гроші від Національної служби здоров'я України. Це – корупція.

«Практично кожна друга інформація, яка виходить від Департаменту охорони здоров'я на загал сьогодні, стосується прав пацієнта на безоплатні медичні послуги, гарантовані державою. Ми наразі робимо все можливе, щоб через засоби масової інформації, офіційні ресурси Департаменту та КМДА, соцмережі донести цю інформацію. Людина не повинна платити за те, за що лікарні вже отримали гроші від НСЗУ. Це – справді корупція,  злочин», – розповіла керівниця Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Валентина Гінзбург.

Зараз кожний медичний заклад є комунальним підприємством, окремою юридичною особою. І за все, що в ньому відбувається, персонально відповідає керівник.