Що робити з інфекцією, яка не лікується жодним антибіотиком? Мікробіолог нагадала про наказ МОЗ

В Україні є наказ МОЗ №1513, який регулює, що у випадку резистентності, слід використовувати комбінацію з двох конкретних антибіотиків: цефтазидим-авібактам плюс азтреонам. Однак з цим наказом є нюанси, вважає Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Про це вона розповіла в інтерв’ю «Главкому». 

За словами мікробіологині, цефтазидим-авібактам та азтреонам є дуже дорогими препаратами. До того ж вони американські, і, на думку фахівчині, нема жодних підстав вважати, що ця комбінація в Україні буде працювати, бо таких досліджень не проводили. 

«Українські штами – це не американські штами, на яких такі рекомендації базуються. Тобто фактично таке призначення є безпідставним, бездоказовим. Один з двох тих антибіотиків випускається відомою світовою фарм-корпорацією (йдеться про Pfizer, – «Главком»), яка, на жаль, попри війну і таку важку ситуацію з антибіотикорезистентністю, не запропонувала посильну для України ціну. Більш того, ця компанія не провела клінічні іспити тієї комбінації, що згадується в наказі №1513, тому, можливо, тут йдеться про конфлікт інтересів і лобіювання, бо інакше важко пояснити чому наш вітчизняний МОЗ вирішив недоказову комбінацію вписати в наказ», – наголосила Мошинець.

Однак це не єдина проблема, яку помічає мікробіологиня. Вона пояснює: якщо родичі погоджуються оплатити лікування, і пацієнта починають лікувати цією комбінацією, то часто складається ситуація, при якій через критичний або важкий стан пацієнта він залишається залежним від медичних пластикових виробів.

«Через те, що трубки залишаються, тканини біля них залишаються інфікованими, вогнища інфекцій лишаються. А витягти трубки неможливо, бо пацієнт, скоріш за все, на ШВЛ, або його сечовий міхур уражений і зміна катетеру може бути неефективною. Відтак, відбувається реінфекція», – пояснила кандидатка біологічних наук.

За її словами, на цих двох антибіотиках пацієнта можна тримати довго, аж поки він не стабілізується настільки, щоби з нього могли видалити ці пластикові вироби. Дуже часто пацієнту доводиться викладати 150-200 тис. грн за 10 днів лікування. Проте, підкреслює мікробіологиня, буває, що через 10 днів, коли стан покращився, і лікування припиняється, інфекція повертається у тому ж обсязі.

До того ж, за інформацією Мошинець, лікарі часто не роблять бактеріальні посіви, аби не отримати «тупиковий результат», а саме – резистентність.

«У мене був пацієнт, якого впродовж шести днів регулярно крапали різноманітними антибіотиками – без жодного бакпосіву. Можливо, саме через те, щоб не отримати відповідь, що його інфекція вже є повністю стійкою», – додала фахівчиня.

Також мікробіологиня пригадала метод із так званими синергідними тестами. 

«Ідея така: в чашці Петрі складаємо два диски з антибіотиками. Два диски ставлять дуже близько один до одного. Якщо зона затримки росту біля цих двох дисків разом вища за зони по периметру цих двох дисків окремо, то лікарі вирішують, що ці два антибіотики можна ефективно використати в лікуванні пацієнта», – пояснила кандидатка біологічних наук.

Однак Мошинець зауважує: немає жодних доказів, що це працює, жодних міжнародних протоколів інтерпретації результатів синергідних тестів немає. 

«Знову ж таки, переважно ці тести також робляться коштом пацієнта, а це 4-6 тис. грн. Я дуже часто спілкуюсь з лікарями і лабораторіями з приводу доказовості ефективності цих синергічних тестів, вже не один рік прошу якусь статистику, якийсь аналіз ефективності по українській популяції. На жаль, поки що не бачила жодного», – інформує біологиня. Вона додала, що бачила багато пацієнтів, які так «доекспериментувалися до моргу». До того ж, за словами Мошинець, держава наразі не надає проблемі значної уваги.

Нагадаємо, світова преса б’є на сполох: Україна стала розсадником антибіотикорезистентних інфекцій. The Sunday Times опублікувала матеріал із заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі, зокрема, йдеться про дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету у Швеції Крістіана Рісбека, під час якого науковець перевірив зразки від 141 пацієнта, які проходили лікування в українських клініках.