Адмірал НАТО оцінив ситуацію на фронті
Курська операція змусила Путіна обирати між просуванням в Україні та захистом власної території
Україна і Росія зіткнулися з однаковими проблемами у війні – дефіцит людського ресурсу, недостатня підготовка мобілізованих та необхідність пошуку нових джерел боєприпасів та озброєння. Подальший розвиток ситуації на фронті залежатиме від того, яка зі сторін знайде кращі рішення для подолання цих проблем. Таку думку висловив голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».
Три головні проблеми України та Росії
«Я думаю, що зараз обидві сторони мають однакові проблеми. Перша – це кадрова. Обидві сторони шукають нових солдатів. Потім вам потрібно навчити цих солдатів, це друге питання, над яким працюють обидві сторони. Але росіяни в перші два роки війни втратили багато людей, багато старших офіцерів, які могли б навчати тих солдатів», – пояснив Бауер.
Він додав, що Україні допомагають 50 країн світу, зокрема й у питаннях підготовки новобранців та навчання військових фахівців.
«По-третє, обидві країни шукають нові можливості та більше боєприпасів. І тут Україні допомагають 50 країн, у той час, коли Росія збільшила свій оборонний потенціал до рівня воєнної економіки та отримує допомогу таких сумнівних країн, як Іран і Північна Корея, а також непряму допомогу Китаю. Отже, обидві сторони мають схожі проблеми і працюють над ними», – підкреслив голова комітету НАТО.
На думку Бауера, росіяни чекають на слушний момент для наступу, а Україна розглядає варіанти контрнаступу.
«Курськ – це хороший приклад контрнаступу України. Вперше після 1941 року іноземна держава опинилася на російській землі! Це стратегічна проблема для Росії. І це також створює операційні проблеми для Росії через логістичні лінії, які проходять через Курськ», – зауважив адмірал.
Він підкреслив, що сценарій, за яким розвиватимуться події на фронті, залежить від здатності вирішити проблеми, з якими зіткнулись Україна та Росія у цій війні.
Наслідки Курської операції ЗСУ
За словами Бауера, Україна має низку успіхів в результаті Курського контрнаступу попри те, що, скоріш за все, всі плани українцям реалізувати не вдалося.
«Можливо, Україна очікувала відведення додаткових військ з Донбасу в Курську область для розв'язання проблеми в Курську. І це не так сталося, як, напевно, всі думали. Але ми повинні дивитися на Курськ багатошарово: на стратегічному, оперативному і тактичному рівні», – зазначив голова комітету НАТО.
Він пояснив, що на стратегічному рівні Україна створює для Росії дилему. Адже Путін розпочинав свою «СВО» нібито для захисту Росії, а тепер все обернулося тим, що на російську територію зайшли українські війська.
«Це погано (для Путіна, – ред.). Тому я вважаю, що це розумний крок України. Також це призвело до дискусії в Росії про те, «що ми будемо робити з цим», «ми будемо переорієнтовуватися з Донбасу на Курськ чи ні». Я вважаю, що стратегічна дилема все ще існує, тому що ця історія для Путіна погана. Але поки що він дозволяє цьому продовжуватися і не змінює своїх пріоритетів», – сказав Бауер.
Він також зазначив, що продовжуватиме наполягати на дискусії щодо оборонних виробничих потужностей у Європі, які «необхідно серйозно нарощувати не лише для того, щоб продовжувати підтримувати Україну, але й для збільшення наших власних можливостей».
Нагадаємо, як і в будь-яких мирних переговорах, кожній стороні, тобто Україні та Росії, доведеться піти на поступки у перемовинах. Про це пише газета El Pais.
Раніше генерал армії України Микола Маломуж висловив стурбованість щодо ситуації під Вугледаром, зазначивши, що вона може розвиватися за двома основними сценаріями.
На його думку, в разі захоплення Вугледара російські війська отримають прямий вихід на Покровськ і зможуть просуватися територією Донецької області. Це, своєю чергою, може загрожувати українським військовим підрозділам, які перебувають у регіоні.
Також російські війська активізували наступальні дії на Лиманському напрямку. За останні тижні противник посилив обстріли і штурмові дії, використовуючи велику кількість безпілотників і розвідувальних дронів.
Читайте також:
Коментарі — 0