Вірусологиня з Меріленда Юлія Петрова: «До осені Україні слід вакцинувати принаймні 30% населення»

інтерв'ю
В Україні фіксують спад захворюваності. Проте фахівці закликають готуватися до нової хвилі - Вірусологиня з Меріленда Юлія Петрова: «До осені Україні слід вакцинувати принаймні 30% населення»
В Україні фіксують спад захворюваності. Проте фахівці закликають готуватися до нової хвилі
Фото: glavcom.ua

«Вакцини від нових штамів ще тільки розробляють,» – експерт.

Якщо Covid-19 не зупинити, у світі можуть померти до п’яти мільйонів людей. Таку заяву зробив Генсек ООН Антоніу Гутерреш. Заява-застереження пролунала з вуст очільника найбільшої у світі організації, вочевидь, тому, що після двох років боротьби людство досі програє війну коронавірусу SARS-CoV-2. Битва ще далека від завершення, визнає Генсек ООН.

Нині найбільш небезпечними медики і вчені називають британський, бразильський і особливо індійський варіанти коронавірусу. Відомо, що інкубаційний період так званого «вуханського штаму» вірусу становить до 21 дня. А от новий індійський, який лагідно іменують «Дельта», активно проявляє себе вже через 24 години й зараз стрімко поширюється по планеті.

На сьогодні в Україні зафіксовано спад захворюваності. Проте фахівці закликають готуватися до нової хвилі, яку прогнозують уже цієї осені.

Чи впорається Україна з новою хвилею як США, які свого часу були лідером за темпами поширення небезпечної інфекції та зуміли її приборкати, чи всі вакцини допомагають від «Дельти» і чому лікування від коронавірусу в Україні і США дуже відрізняється – в інтерв’ю «Главкому» розповідає вірусологиня з лабораторії Меріленда (США) Юлія Петрова.


Вірусологиня з лабораторії Меріленда (США) Юлія Петрова: «Боюся, українці і надалі хворітимуть».
Вірусологиня з лабораторії Меріленда (США) Юлія Петрова: «Боюся, українці і надалі хворітимуть».

«Не всі антитіла до «ковідного» вірусу здатні його нейтралізувати»

Ми всі пам’ятаємо надзвичайно складну ситуацію з коронавірусом у США, які були серед лідерів за темпами його поширення. Але зараз на день фіксують трохи більше 11 тисяч нових випадків, найменше з березня 2020 року. Як ви це оцінюєте? Головна причина зменшення захворюваності – це швидкі темпи вакцинації серед усіх верств населення чи сформований «колективний імунітет», бо більшість уже перехворіли і мають антитіла?

Причина суттєвого зниження захворюваності – це, однозначно, вакцинація. В США дуже багато вакцинованих. Ледь не в кожній лабораторії, яка хоч якось пов’язана з інфекційними хворобами, триває тестування сироваток від «ковіду», біологічних зразків від пацієнтів, які перехворіли або імунізувалися. Відбувається тестування імунної відповіді, якості антитіл. Є дуже суттєва різниця, це просто наявність антитіл до «ковіду» чи це антитіла, які можуть нейтралізувати вірус. Не всі антитіла до «ковідного» вірусу здатні його нейтралізувати. Завдання вакцини – викликати формування саме нейтралізуючих антитіл. Тому саме вакцинація є ключовою причиною зменшення кількості хворих.

Від чого залежить якість антитіл?

Все залежить від того, як реагує організм конкретної людини.

По-перше, загальний стан організму в цілому й імунної системи зокрема. Наскільки людина здорова.

По-друге, вік.

По-третє, важливо, з яким матеріалом конкретна імунна система має справу, щоби напрацювати відповідь. Тобто з природним вірусом або з вакциною.

Існує біологічний матеріал як більш стабільний, так і менш стабільний. Якщо ми маємо справу з природним вірусом, то вірусні білки на поверхні вірусу можуть, наприклад, втратити конформацію через вплив навколишнього середовища. Крім того, вірус себе захищає. І робить це так, що його білки в більшості випадків перебувають у такій конформації, що антитіла зовсім йому не заважають. Тобто вірус, захищаючи себе, міняє свою поверхню, щоб коли імунна система його побачила і виробила антитіла, це на нього ніяк не вплинуло. Все залежить від того, до якої форми цього білка виробляються антитіла. Далі вступає у дію фактор тяжкості хвороби. Чим тяжчий перебіг, тим кращої якості антитіла.

Розробка вакцин дуже нетривіальне завдання, багато лабораторій цим займаються, прагнучи зробити їх більш ефективними. І від якості матеріалу, який отримує імунна система в результаті вакцинації, дуже сильно залежить, якої якості будуть антитіла. Для вакцин розробляють спеціальні стабілізовані форми вірусних білків, що мають таку конформацію, щоб викликати формування саме нейтралізуючих антитіл.

Чи залежить якість антитіл в організмі від того, яким штамом коронавірусу людина перехворіла?

Всі «ковідні» штами, з якими ми зараз маємо справу, викликають імунну відповідь і формування антитіл. Якість антитіл буде кращою до того штаму, для якого їх виробили. Хоча є значна перехресна реактивність антитіл до різних штамів. І це дуже добра новина.

Всі дані свідчать про пряму кореляцію тяжкості перебігу хвороби і наявності у хворих нейтралізуючих антитіл, тобто наявності власне захисного імунітету до повторної інфекції.

У людей, що перехворіли легко або безсимптомно, захисних нейтралізуючих антитіл нема або їх дуже мало. Але гарна новина в тому, що антитіла до вірусу є, іноді навіть титр дуже високий (титр антитіл – найбільше розведення антисироватки, тобто сироватки крові, яка містить антитіла проти певних антигенів і яку використовують для досліджень і лікування – «Главком»). Нещодавно було з' ясовано, що наявність антитіл після легкої форми ковідної хвороби, навіть не нейтралізуючих, все одно значно полегшує перебіг наступної інфекції цим самим або іншим штамом.

«Будь-яка сертифікована у світі вакцина захищає від штаму «Дельта»

Доводилося чути експертні думки, що нові індійські штами Covid-19 із назвами «Дельта» або «Дельта плюс» стійкіші до антитіл, ніж вуханський і британський штами. Це так?

Не зовсім так. Адже віруси постійно мутують, виробляють свої захисні механізми, щоб захиститися від нашої імунної системи. Тобто вірус, яким людина інфікувалася в березні, і той вірус, яким вона має шанс інфікуватися зараз, – це два дуже різні віруси, їх білки дуже різні. Відповідно, антитіла, навіть дуже хороші, які ефективно нейтралізували вірусні білки у березні, штаму, який ходив тоді, гірше працюватимуть відносно нового штаму, що популярний у червні. Все це через мутації.

Завдання науковців полягає у тому, щоб знайти ті місця на вірусних білках, які він не може сильно змінити. Коли я кажу, що вакциновані люди більш захищені, ніж ті, хто перехворів, то маю на увазі, що це можливо саме тому, що вакцини враховують зміни, які вже відбулися або можуть відбутися з вірусом.

Звичайно, може трапитися така ситуація: новий штам «Дельта», наприклад, мутує настільки, що жодне антитіло, яке наш організм виробляв раніше, не зашкодить цьому штаму. Щоб цього не сталося, вчені постійно проводять нові і нові тестування сироватки від людей, які перехворіли, або тих, хто інфікований, на перехресну реактивність із новими штамами. Зокрема, це стосується й інфікованих останнім виявленим штамом «Дельта плюс».

На прикладі лабораторії, де я працюю, можу засвідчити, що особисто тестую імунну відповідь пацієнтів, які перехворіли на «ковід», або тих, що були вакциновані, на перехресну реактивність їхніх антитіл із новими штамами. Уявіть, скільки тисяч таких тестувань відбувається в усьому світі!

Так от, наші дослідження показують значну перехресну реактивність антитіл між штамами. Вакциновані мають кращу перехресну реативність, ніж ті, хто перехворів, тобто будь-яка сертифікована у світі вакцина все одно захищає від штаму «Дельта». Хоча, на жаль, поки не настільки ефективно, як проти вуханського варіанту коронавірусу.

Чи є вже в американців колективний імунітет, адже існує думка фахівців, що в разі щеплення 70% населення можна буде говорити про його появу?

У США поки ще не вакциновано 70% населення. Є такий показник в окремих штатах, але не у всій країні. Деякі штати релігійніші за інших, там гірша обстановка. Найкраще складається з вакцинацією у штатах, які лежать на узбережжі – це Нью-Йорк, Каліфорнія, Массачусетс, тобто Східне та Західне узбережжя. А от штати в центрі США дуже релігійні, тут гірша ситуація зі щепленням. Попри все, багато що залежить від керівництва штату.

В Україні часто дорікають владі за низькі темпи вакцинації. Мовляв, такі темпи не допоможуть зупинити нову хвилю захворювань, яку очікують восени. То якими мають бути ці темпи, щоб не допустити взагалі або принаймні мінімізувати наслідки нової хвилі поширення вірусу?

Насправді темпи поширення інфекції дуже залежать від того, як вона потрапляє до країни. Якщо ми говоримо, що новий штам «Дельта» прийшов із Індії, зараз він захопив Росію, то, очікувано, що звідти він потрапить і в Україну. Хіба що зараз контакти з РФ в українців не такі інтенсивні, як раніше.

Так чи інакше, оскільки цей штам дуже швидко рухається, то шанси для поширення у нього дуже високі. Говорити про те, які саме мають бути темпи вакцинації, складно. Для цього є певні моделювання. Але чому наше Міністерство охорони здоров’я даними таких моделювань не користується, я не уявляю. Мабуть, вони дуже залежать від того, яку кількість вакцин можуть привезти в Україну, щоб організувати вакцинацію. Владі слід було думати про це раніше – маю на увазі шляхи отримання вакцин у достатній кількості. Нинішні темпи вакцинації в Україні справді низькі.

Найбільш поширеним у нашій державі є щеплення вакциною CoronaVac. Відомо, що в порівнянні з іншими вакцинами вона не найбільш ефективна. Уявімо, людина, попри вакцинацію, все одно інфікувалася. Як відрізнятиметься перебіг хвороби пацієнта, який щепився умовно Pfizer, і пацієнта з щепленням CoronaVac або Johnson&Johnson?

По-перше, визначаючи ефективність вакцини, часто називають певні відсотки. Наприклад, кажуть, Pfizer або Moderna мають 95% ефективності. Це означає, що з сотні вакцинованих людей захворіють п’ятеро. І ми зараз не говоримо про те, як захворіють: легко чи тяжко. Ми говоримо лише про факт інфікування.

Коли ми згадуємо препарати нижчої ефективності, той же CoronaVac, то клінічні дослідження дають цій вакцині до 75% ефективності. Це означає, що зі 100 вакцинованих 25 осіб захворіють. Те, що 75 не захворіють, уже дуже добре.

Тепер поговоримо про те, як протікатиме хвороба. Якщо тебе щеплено сильнішою вакциною, буде кращий ефект, легше перенесення хвороби. Але навіть якщо вас вакцинували слабшим препаратом, усе одно ефект полягатиме у легшому перенесенні хвороби в разі інфікування.

Наскільки ця відсотковість ефективності залежить від появи нових штамів?

Прямо залежить. Новий штам майже як новий вірус – ефективність може бути іншою. Частіше нижчою, бо вірус теж вчиться уникати імунної відповіді та які мутації треба для цього зробити. Справді, немає ще вакцин від нових штамів, бо їх лишень іще розробляють. На це потрібні місяці.

Нині спостерігаємо потужний спалах коронавірусу у Південній Америці, зокрема в Аргентині. Це якось пов’язано з кліматом? Чи впливає на вірус сезонність?

Ми всі знаємо, що таке сезонна застуда і сезонний грип. Коли стає холодніше, віруси легше інфікують людей. Причина – зниження температури на слизових поверхнях людини.

У «корони» поки що не помітно такої сезонності. Вона заражує людей доволі ефективно і в холод, і у спеку. Приклад Індії цілком чітко це підтверджує, адже там увесь рік дуже спекотно.

Поки що немає вакцин проти нових штамів коронавірусу. І складається враження, що нові штами з’являються стрімкіше, ніж самі вакцини. Враховуючи, що вірус весь час мутує, чи є небезпека, що науковці і далі не встигатимуть реагувати на нові штами, розробляючи вакцини? Чи це призведе до того, що вакцину зі 100% ефективністю так і не винайдуть?

Може скластися щаслива ситуація, що ми досягнемо такого рівня вакцинації, коли всіх людей буде щеплено від штаму вірусу, який на той момент ходитиме планетою. Таким чином цей вірус просто зникне. Тобто перейде від людини до іншого господаря – наприклад, тварини. Це один варіант розвитку подій, на який ми дуже сподіваємося.

Інший варіант – замкнене коло, коли вірус весь час знаходитиме той варіант (штам), проти якого наша вакцина діятиме з ефективністю 50/50, тобто коли у вірусу все ще буде велика можливість розмножуватися всередині організму. Тоді один або два рази на рік потрібно буде щеплюватися новою вакциною.

З 1 липня у Європі мали запрацювати паспорти вакцинації. Європейське агентство з лікарських засобів додало до переліку затверджених вакцин британський препарат AstraZeneca, але не внесло її індійський аналог Covishield, який використовують в Україні. Чи суттєво, у якій країні виготовлено вакцину, яка з них є ефективнішою?

Відповідь на запитання про затвердження тієї чи іншої вакцини полягає у репутації виробника. Щодо конкретної ситуації з Covishield, то ця вакцина задоволняє всі стандарти якості. У цій ситуації я підтримую індійську вакцину. У таких рішеннях часто має вагу політика, а не показники якості вакцини.

Усі лабораторії шукають найкращі захисні антитіла, ефективні проти Covid-19

Зараз частіше говорять про вакцини, а не про медикаменти, які застосовують щодо хворих на коронавірусну хворобу. Наскільки нинішній протокол лікування хворих із Covid-19 відрізняється від того, що був на початку пандемії? Чим сьогодні лікують пацієнтів, наприклад, у США?

Лікують так, як і раніше – від симптомів. Оскільки ліків від Covid-19 поки що не винайдено. Полегшують дихання киснем, зменшують навантаження на імунну систему. Протокол лікування у США мало чим відрізняється від того, що є в Україні.

Єдине, в чому Сполучені Штати помітно кращі за будь-кого у світі, то це у підході до лікування хвороб, від яких немає специфічних ліків. Усі лабораторії шукають найкращі захисні антитіла. І коли ти їх знайшов, робиш генетичний код антитіла і можеш його потім синтезувати в будь-якій кількості і вводити іншим людям замість природного імунітету.

Тобто ти створюєш для них такий штучний імунітет, вводячи одразу готове антитіло, а не вакцину. І це антитіло, оскільки вибране з-поміж багатьох інших, дуже потужне. Воно знаходить той вірус і вбиває все, пов’язане з ним.

Підхід у введенні терапевтичних антитіл у США дуже популярний. Пошуком найбільш сильних антитіл займається окрема структура U.S. Food and Drug Administration. Ця структура надає дозволи щодо прискореної процедури використання цих терапевтичних антитіл.

Чи існує в Україні така практика? Є приклади?

У нас є один із фармацевтичних виробників, Biopharma, який за допомогою ЗМІ намагається донести до влади свої підходи щодо лікування ковідних хворих саме цими терапевтичними антитілами. Їх слід добувати з сироватки крові хворих або тих людей, що перехворіли.

Компанія почала збирати «антиковідну» плазму крові від хворих іще в травні 2020 року. Все це скидається на крик душі фармацевтів, який поки що Міністерство охорони здоров’я не чує. Звичайно, це варто було б запроваджувати до протоколів лікування, але на сьогодні цим ніхто не цікавиться.

Ми пам’ятаємо про інкубаційний період вуханського варіанту коронавірусу, який сягав 21-го дня. Інкубаційний період нового штаму «Дельта плюс» лише 24 години. З чим це пов’язано, що саме вплинуло на таке пожвавлення вірусу?

У «Дельти» і «Дельти плюс» набагато краща спорідненість із певним білком на поверхні наших клітин, за які він чіпляється. Отже, вірус закріплюється на клітині і добивається, щоби його мембрана, його зовнішні оболонка торкнулася поверхні нашої клітини і відбулося злиття двох мембран. Коли це стається, генетичний матеріал вірусу «вливається» в нашу клітину, i клітина вже синтезує новий вірус.

«Дельта», на жаль для нас, має набагато кращу спорідненість до певного білку на наших клітинах, ніж інші. Попередні варіанти, або штами, коронавірусу діяли повільніше, не одразу закріплялися на наших клітинах, злітали, шукали іншу, тому у них був довший інкубаційний період. «Дельта» ж одразу закріплюється на клітині, швидко розмножується, тому інкубаційний період набагато коротший.


Поки що 70% мешканців Землі не вакциновані навіть від першого, вуханського, штаму. (Фото: Reuters)
Поки що 70% мешканців Землі не вакциновані навіть від першого, вуханського, штаму. (Фото: Reuters)

«Людина, яка хворіє, – це інкубатор нових штамів Covid-19»

Наскільки велика ймовірність появи українського штаму Covid-19? Які складові для такої появи існують?

Цілком вірогідна така поява, враховуючи темпи вакцинації в Україні. Людина, яка хворіє, – це інкубатор нових штамів. Віруси мутують весь час, але розмножуватись і випробувати новий варіант вони можуть тільки всередині живої клітини, тобто нас із вами. Важливо не дати їм такої можливості.

На сьогодні варіантів, що викликають занепокоєння (variant of concern, VOC), десь сім або вісім штамів у світі. Найбільш небезпечні зараз бразильський штам, південноафриканський і індійський, який i називається «Дельта».

Є кілька причин, чому з’являється новий штам саме в конкретній країні.

Перша – якщо вірус певний час гуляє по країні без усілякого спротиву з боку системи охорони здоров’я. Ми пам’ятаємо, що у Британії певний час влада нічого не робила задля того, щоби зупинити його поширення, сподіваючись на колективний імунітет.

Друга – це розмір країни й ізольованість від інших. Британія невелика, густозаселена і розташована на островах. От все це і спонукало до появи у них власного штаму.

Візьмемо, наприклад, Індію, де є великі гори, що стримують міграцію населення, є певна ізольованість щодо перетину сухопутних кордонів з іншими країнами. Плюс, Індія надзвичайно густонаселена.

Складно сказати, чому у Південній Африці виник свій штам. Причина, можливо, пов’язана з рівнем охорони здоров’я. Плюс, щільна заселеність і наявність великих міст. Плюс, вони, як і на всьому континенті Африки, дуже довго вважали, що коронавірус – це проблема Європи, Азії, але не їхня. Запізно почали кампанію з вакцинації.

Фахівці стверджують, що восени в Україні слід чекати нової хвилі захворювань на коронавірус. Наскільки це вірогідно і від чого залежить? Ідеться про одну хвилю чи декілька?

Щоби відповісти на ваше питання, потрібен дуже багатокомпонентний аналіз, бо це математичний розрахунок імовірностей. Проте, моделювання може надзвичайно відрізнятися від того, що насправді трапиться у житті, бо воно може не враховувати ті чи інші параметри, які виявляться ключовими. Будь-яке моделювання – це прогноз.

Поки що 70% мешканців Землі не вакциновані навіть від першого, вуханського, штаму. Тому будь-який епідеміолог скаже, що так, ми очікуємо на нові хвилі коронавірусу. Але як швидко вони прийдуть до конкретної країни, залежить від багатьох факторів.

Чому йдеться про осінь? Бо починаються заняття в школах та університетах. До того часу Україні варто вакцинувати принаймні 30% населення.

Яка ймовірність, що в Україні хвиля заражень буде такою ж складною, як перші хвилі в Китаї чи Італії, враховуючи небезпечність мутованого коронавірусу і невеликі темпи вакцинації?

Боюся, українці і далі хворітимуть. Якщо хоча б 30% населення вакцинуються, це дуже сильно знизить швидкість поширення вірусу. Бо кожна третя людина не дасть вірусу можливості йти далі.

Попри офіційну статистику, я вважаю, що в Україні перехворіли до 70% населення. А якщо людина перехворіла легко або безсимптомно (а таких більшість), у неї майже немає нейтралізуючих антитіл. Утім, є титр антиковідних не-нетралізуючих антитіл. Та навіть ці титри кращі, ніж нічого.

Із цієї точки зору непогано, що в Україні перехворіла велика кількість людей. Хвиля у нас буде, але не думаю, що така, як в Індії. Хоча розумію, що люди панікують, непокояться.

Що б ви сказали людям, щоб вони не панікували? Як найкраще захиститися, окрім як отримати щеплення?

Вакцинуйтеся! Тоді ваші шанси перехворіти легко зростають у рази.

Михайло Глуховський, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Вірусологиня з Меріленда Юлія Петрова: «До осені Україні слід вакцинувати принаймні 30% населення»