На скільки часу вистачить «вагнерівців»: аналітики спрогнозували долю Пригожина

Практика вербування ув’язнених буде продовжуватись, проте високий рівень втрат не дасть найманцям вести тривалу війну. Український інститут майбутнього зазначає, що максимальний мобілізаційний потенціал засновника «Вагнера» Євгена Пригожина становить 100 тисяч осіб. За умов інтенсивної ліквідації «вагнерівців» сьогодні, цього ресурсу вистачить на 8-9 місяців.

Паралельно в Росії будуть розвиватись інші приватні військові компанії, які спробують зайняти місце ПВК «Вагнер». Вони братимуть участь в охороні ключових об’єктів чи зачистки населених пунктів. До осені, за наявних темпів знищення найманців, значення та значущість ПВК почне стрімко зменшуватися. 

Зазначається, що у Кремлі усвідомлюють такий сценарій, тому поки не мають чіткого рішення щодо політичного майбутнього Пригожина. Він може розраховувати на силову компоненту як основу своєї політичної активності лише 2023 року. У Путіна поки не визначились з форматом його партії та іменами її потенційних лідерів. Активність Пригожина, конфлікт з силовими структурами РФ та масові втрати своїх найманців у битвах за Бахмут і Соледар поставили під сумнів його керованість. Пригожин не лише знизив шанси одноосібно очолити новий політичний проект, а й отримати контрольний пакет. 

Наразі в Кремлі питання політичного майбутнього Пригожина поставили на паузу. Міноборони та генштаб будуть відсторонено дивитися, чи зможе він «вижити» у фронтовій та політичній боротьбі з ними.

Крім того, повідомляється, що Пригожин намагається вбудувати свою ПВК як повноправну частину силового ресурсу Росії. Так він планує стати впливовою частиною групи силовиків в оточенні російського президента.

Інститут зазначає, що сьогодні ПВК «Вагнер» виконує роль повноцінних підрозділів на фронті, попри плани Кремля. Спочатку їй відводилась роль ДРГ у тилу українських військ, а тому було вкрай мало інформації про найманців на фронті серед полонених і вбитих.

Переважне використання ПВК «Вагнер» на гарячих точках Донеччини є результатом зацікавленості і Пригожина, і російського командування. Йому необхідна картинка військового успіху для реалізації свого політичного та силового потенціалу. Наявність доступної сили з ув’язнених підтримує частковий успіх в околицях Бахмута. Повне знищення і взяття Соледара Пригожин видає за виключно свою перемогу, протиставляючи себе військовому керівництву Росії.

Раніше Іноземні найманці ПВК «Вагнер» розповіли, скільки отримують грошей за вбивства в Україні.