NYT: Росія посилює ракетний терор Києва через безвихідь на фронті

Кремль, за словами аналітиків, прагне продемонструвати силу та здатність до ескалації, оскільки він зайшов у глухий кут як на передовій, так і за столом переговорів. Попередження про продовження ударів по Києву йшли за тією ж темою, що й для Росії: її військові ще не розкрили всю свою міць, але готові це зробити, якщо відчують провокацію з боку України, набагато меншої країни, в яку вона вторглася і продовжує атакувати щодня. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.

Цього тижня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що терпіння країни нарешті «вичерпалося». Причиною обурення, за словами Росії, став удар українського безпілотника наприкінці минулого тижня по гуртожитку коледжу в контрольованій Росією Луганській області на сході України. Росія заявила, що в результаті удару загинув 21 студент, який вона назвала навмисним. Український уряд назвав це твердження дезінформацією, але українське ЗМІ визначило жертв серед цивільного населення, зокрема студентів.

Кремль скористався цим ударом саме тоді, коли втратив імпульс у війні. Поширення технології безпілотників зробило пересування на полі бою дедалі повільнішим і дороговартіснішим. Хоча травень зазвичай був часом, коли Росія розпочинала великий наступ, цього місяця її просування було мікроскопічним. Росія на шляху до найгіршого місяця територіальних завоювань за понад рік, повідомляє DeepState.

Це уповільнення викликало питання про те, чи Росія, попри свої погрози, вже зробила все, що могла, у сфері звичайної зброї. «Та військова перевага, яку Росія підтримувала протягом останніх кількох років, ймовірно, починає поступово мінімізуватися», – сказала Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія Євразія. «І в цьому зв’язку виникає дискусія: чи не час нам підвищити рівень ескалації?». Мета ядерної Росії, додала вона, полягає в тому, щоб «створити психологічний тиск на всю еліту, на суспільство» в Україні.

Москва також відчула тиск, оскільки адміністрація Трампа, стурбована війною в Ірані, втратила інтерес до посередництва в конфлікті в Україні, дипломатичного процесу, який часом був на користь Росії, а наприкінці лютого глибоко заморозився. Аналітики зазначають, що погрози Москви нападами на Київ частково були попередженням про те, як далеко може зайти Росія, якщо Сполучені Штати не відновлять взаємодію. Серед російського народу застопорена дипломатія та мінімальні здобутки на передовій посилили втому від того, що дедалі більше сприймається як безплідний конфлікт, кінця якому не видно.

З українського боку, де загрози ескалації з боку Росії стали звичними, настрій залишається зухвалим, так само як позиції України у війні зміцнилися за останні тижні. У Києві ці попередження були широко інтерпретовані як тактика залякування, спрямована на повернення уваги світу, відволікаючогося війною на Близькому Сході. Кафе у Києві знову відкрилися після пошкоджень під час недільних ударів. Мешканці допомагали забивати вікна один одному дошками. Українська законодавиця Кіра Рудік написала на X: «Росія хоче зламати наш дух. Вони зазнають невдачі».

Європейські країни згуртувалися навколо України. Кілька країн, зокрема Польща та Німеччина, викликали російських дипломатів через погрози на адресу іноземців. Європейські чиновники наполягали, що залишаться в Києві. «Росія хоче страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює», – написала у Facebook Катаріна Матернова, посол Європейського Союзу в Києві. Вона додала: «Погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій – це не ознака сили. Вони є ознакою відчаю».

Президент України Володимир Зеленський продемонстрував нову впевненість, оскільки військові країни неодноразово завдавали ударів по російській нафтовій інфраструктурі та стримували її сили на передовій. 

Ще однією позитивною подією для Зеленського стало усунення на виборах Віктора Орбана, дружнього до Росії прем'єр-міністра Угорщини, який був найбільшою перешкодою для європейської єдності на підтримку України. Європейські партнери України, які минулого місяця схвалили надання країні кредиту в розмірі $106 млрд, наполягають на тому, що не піддадуться на спроби Росії зробити їх нейтральними посередниками у війні.

Однак, навіть попри опір української громадськості Росії, побоювання щодо чергового раунду масштабних руйнувань у Києві залишаються відчутними. Російські обстріли знову викликали занепокоєння щодо того, що в Києва можуть закінчуватися перехоплювачі балістичних ракет, яких зараз ще менше, ніж зазвичай, через війну в Ірані. Зеленський надіслав листи президенту Трампу та до Конгресу з проханням про збільшення кількості озброєнь ППО.

В очевидній спробі повернути увагу Вашингтона до конфлікту, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зателефонував державному секретарю Марко Рубіо, щоб попередити про можливість подальших нападів на Київ. Згідно з офіційною російською версією розмови, Лавров висловив жаль з приводу того, що він назвав спробами України та її європейських союзників підірвати домовленості, досягнуті між Москвою та Вашингтоном під час саміту минулого року на Алясці. Ці домовленості ніколи не розголошувалися, але, як вважається, вони містять вимогу про виведення Україною військ з Донбасу.

У вівторок, виступаючи після дзвінка, Рубіо сказав: «Небезпека всіх цих війн, які тривають, а потім продовжуються, полягає в тому, що вони завжди мають загрозу ескалації, поширення на щось нове». Минулого тижня Рубіо заявив на прес-конференції, що жодних «продуктивних» переговорів не проводиться, і що «останні кілька місяців ми просто відчували, що великого прогресу не досягнуто». Він додав, що Сполучені Штати допоможуть, чим зможуть.

За словами Ілля Гращенкова, політичного аналітика з Москви, російська риторика частково спрямована на внутрішню аудиторію. Після українських ударів по цілях у Росії та на контрольованих Росією територіях, сказав він, «влада повинна продемонструвати, що відповідь буде не символічною, а жорсткою та систематичною». Найбільше, за словами Гращенкова, Кремль переводить розмову з України на Сполучені Штати – не лише обіцяючи нові удари, але й заздалегідь повідомляючи Вашингтон і фактично вимагаючи врахувати їхні наслідки для дипломатичної присутності США.

«Росія намагається показати, що готова розширити масштаби тиску на Київ, одночасно надсилаючи сигнал Вашингтону: подальше охолодження щодо українського питання не звільнить США від необхідності брати участь у пошуку рішення», – сказав Гращенков. «И якщо їм не вдасться знайти рішення щодо архітектури безпеки, – додав він, – рано чи пізно Росії доведеться використовувати важчу зброю, включаючи тактичну ядерну зброю».

Нагадаємо, у Державній думі Росії закликали завдати масованих ударів не лише по Києву, а й по аеропорту «Бориспіль» та залізничних мостах через Дніпро. З такою агресивною заявою виступив голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький. 

Російський депутат вимагав «суворого відплати» та заявив, що для Кремля більше немає жодних «обмежувальних ліній».