Спецоперація «Воскресіння Бабченка». Стрес-тест для України

Українці за минулу добу пережили, мабуть, наймасштабніший та найдраматичнішній розіграш в історії країни. Пізнім вечором вівторка, 29 травня, ЗМІ облетіла шокуюча звістка – трьома вистрілами в спину у своєму помешканні в Києві був вбитий російський журналіст Аркадій Бабченко. Через свої відверто «антипутінські» погляди він давно покинув Росію, в Україні вів програму на кримськотатарському телеканалі АТR та писав жорсткі пости про Кремль у соцмережах. У Росії таких одразу записують в «націонал-зрадники», тож «російський слід» – перше, що стали обговорювати після повідомлення про «вбивство».

У вечірньому праймі телеканалів до самої ночі тривали включення з місця «вбивства», обговорення в студіях, був оприлюднений фоторобот кілера. Повірили і в Москві, і на Заході: Слідчий комітет РФ завів справу про вбивство російського громадянина, понеслися заяви європейських інституцій з приводу «трагедії»… Друзі, знайомі Бабченка та прості громадяни кидали купу прокльонів на адресу Кремля. Історія виявилась вибуховою, принаймні, для тієї частини суспільства, яка знала, кого саме вбили. Деякі нестиковки уважні громадяни відразу помітили, але на фоні загального трагічного «хайпу» на них не загострювали увагу.

На сьогодні був запланований брифінг СБУ, від якого ніхто не чекав нічого особливого. Більш того, багато хто прямо звинувачував спецслужби у тому, що вони не в змозі захистити людей навіть у столиці від диверсантів. Але спецслужби зуміли здивувати.

Бабченко виявився живим!

Щасливий і живий Аркадій Бабченко на задньому плані (фото: Голос Америки)

«Аркадій, в студію!», - у стилі Якубовича з «Поля Чудес» ошелешив журналістів голова СБУ Василь Грицак. За його словами, інформацію про підготовку вбивства журналіста спецслужба отримала кілька місяців тому і вирішила провести спецоперацію для того, щоб спіймати злочинців.

Що ж відбулося, та як влада змогла використати цю історію в політичних цілях?

Версія СБУ: замовлення російських спецслужб

За словами Грицака, ліквідація Аркадія Бабченка мала бути лише однією частиною більш масштабної операції з усунення російських опозиціонерів, журналістів, громадських діячів, які перебралися з РФ до України.

«Я міг би принести співчуття родині Аркадія Бабченка, але не буду цього робити. Навпаки, сьогодні я привітаю Аркадія з третім днем народження і запрошую його до зали», – сказав керівник СБУ ошалілим присутнім і повідомив, що відбулося інсценування злочину.

Бабченко подякував працівникам спецслужби за порятунок свого життя, а також вибачився перед близькими за те, що завдав їм страждань. «По-перше, я хотів би вибачитися за те, що всім вам довелося пережити і через що довелося пройти... По-іншому просто було ніяк. Окремо хотів би вибачитися перед своє дружиною за те пекло, яке вона за ці два дні пережила...», — наголосив він. Журналіст також повідомив, що операція готувалася два місяці. Але його самого спецслужби посвятили у цю справу лише місяць тому. «До мене прийшли додому, розповіли, що на мене є замовлення, передані гроші, $40 тис., показали документи мої, паспортні дані і фотографію, яка є лише у моєму паспорті і лише в паспортному столі. Тоді стало зрозуміло, що інформація іде з Росії, від російських спецслужб», - розповів журналіст. За його словами, з РФ тиснули, підганяли, вочевидь хотіли встигнути до фіналу Ліги чемпіонів. На виконання плану, розповідає журналіст, дали три тижні, все мало відбутися не вчора, а раніше. Бабченко теж наголосив на тому, що вдалося запобігти більш масштабним терактам, «тому що там люди готувалися серйозно». «Словом, вчора все закінчилося. Половину справи зроблено. Я роботу виконав. Я поки що живий. Не дочекаються. Дякую», — сказав він.

За словами голови СБУ, близько 14:00 було затримано організатора вбивства, громадянина «Г», яким є громадянин України. Нібито він отримав від російських спецслужб $40 тисяч на виконання злочину, з яких $30 тисяч мав передати безпосередньому виконавцеві, але встиг передати лише завдаток у $15 тисяч.

«На виконання завдання російських спецслужб громадянин «Г» запропонував своєму знайомому з числа колишніх АТОвців за грошову винагороду в $30 тис. здійснити терористичний акт – вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка», – відрапортував Грицак. За даними спецслужб, для виконання злочинів на території України організатор вбивства Бабченка громадянин «Г» мав ще одне завдання – закупити зброю і боєприпаси і організувати склади у центральних регіонах України. «300 автоматів Калашникова, сотні кілограмів вибухівки, необмежена кількість патронів, боєкомплекти для АГС, мінометні міни та інше», – сипав деталями очільник СБУ.

Спіймали на зраді

Та подальші події на сенсаційному брифінгу показали, що «кейс Бабченка» мав також і яскраво виражений політичний присмак. Він повною мірою проявився у другій частині прес-конференції, коли слово взяв генпрокурор Юрій Луценко. Він використав історію з Бабченком для того, аби викрити численних політичних опонентів президента Порошенка. Генпрокурор заявив про велике розчарування реакцією на вчорашні події «значної частини українського політикуму». «Я слабо уявляю, щоб британська опозиція або громадський сектор провели цілий дінь після теракту в звинуваченнях особисто прем’єр-міністра Терези Мей та Мі-6 за те, що було отруєно російськими спецслужбами сімейство Скрипалів, – заявив Луценко. – На жаль, у нашій країні більшість політикуму, частина громадського сектору використовує будь-який привід не тільки для атаки на владу, а для атаки на країну, в першу чергу, на її правоохоронні структури».

І тут Луценко почав озвучувати «чорний список ворогів держави», приправляючи відомі імена цитатами, які злетіли з уст цих людей за останню добу. До «пулу зрадників» потрапили Валентин Наливайченко, Віктор Балога, Михайло Саакашвілі, Єгор Соболєв, Семен Семенченко та інші діячі. Всі вони написали після «вбивства» Бабченка критичні пости. Основний мотив цих «алармістських» заяв полягав в нездатності влади захистити громадян та імпотентності корумпованих правоохоронців. Очевидно, що підбірку цих дописів скрупульозно складали у прес-службі Генпрокуратури усю минулу добу.

«Громадяни, як і на Майдані, виявляють кращі моральні якості, ніж ті, хто їх очолює, – обурювався на камери генпрокурор. – Танцювати на кістках і на крові, щоб добитися якихось рейтингів на нерозпочатих парламентських і президентських перегонах в воюючій країні є аморальним. Дозволю собі звернутися до всіх цих діячів з пропозицією у всіх тисячах постів на фейсбуці, заявах в ЗМІ спростувати той бруд і брехню, яка була вилита за цю неповну добу на правоохоронну систему України».

Наостанок Луценко почав цитувати Карла Густава Манергейма про те, що незгода у власних лавах є більшою небезпекою, ніж меч в руках ворога, а внутрішні чвари сприяють нападу ззовні.

Звісно, що тему, потираючи руки, підхопили так звані «порохоботи». Близький до Банкової політолог Віктор Уколов зазначив: «Окремо, хочу висловити своє презирство тим, хто намагався перекласти провину за вбивство Бабченка з російських спецслужб на українську владу. Наливайченко, Саакашвілі, Томіленко, Соболев Є., Балога, Семенченко – це політичне дно».

Очевидно, що сьогодні влада таки набрала собі політичних очок, але метод для цього був обраний аж надто специфічний. Якщо Петро Порошенко та Арсен Аваков не робили ніяких заяв з вчорашнього дня, бо очевидно були в курсі спецоперації, то Володимир Гройсман встиг відмітитись заявою, що Бабченка вбила «російська тоталітарна машина». Те, що прем’єр був не в курсі «хитрого» плану спецслужб, мабуть, стане зайвим ударом по його самолюбству: голова уряду просто виставили на посміховисько.

Якщо в схожій історії з підставним зникненням Олексія Гончаренка все вирішилось за лічені години, то з моменту «вбивства» Бабченка до розкриття фокусу пройшла майже доба. За цей час друзі та симпатики «жертви» пролили чимало сліз в інтернеті і не тільки, було зроблено багато гучних заяв на міжнародному рівні. Міністр закордонних справ Павло Клімкін на засіданні Ради безпеки ООН говорив про смерть Бабченка як доконаний факт. Сам Бабченко мав унікальну можливість фактично спостерігати за своїми похоронами, а влада, весь цей час фіксуючи інформаційне збурення, виставила дурнями «зрадофілів» та створила розширений список ворогів. Можливо, навіть спеціально затягнувши з викриттям. При цьому протестували реакцію українського суспільства та Москви на ще одного вбитого росіянина. Але такі стрес-тести не будеш проводити часто.

Російські ЗМІ в істериці від операції СБУ. Федеральний «Первый канал» не на жарт обурився. Там у прямому ефірі СБУ обізвали «кінченими гнідами».

Російський RTVI повідомив про те, що у Москві біля Будинку журналістів зняли табличку в пам’ять про Аркадія Бабченка.

Критична оцінка дій українських спецслужб прозвучала і в ефірі міжнародних телеканалів, зокрема СNN. Російські ЗМІ залюбки цитують і обурливу реакцію організації «Репортери без кордонів».

Українські ж медійники поскаржилися на те, що несподіване продовження історії з «вбивством» підкорегувало плани багатьох редакцій. Про це занадто емоційно написав, зокрема, головний редактор журналу «Новое время» на своїй сторінці у Facebook.

А от радість редакції кримськотатарського телеканалу ATR, де працює Аркадій, складно передати словами, потрібно просто дивитися.

Павло Вуєць, Михайло Глуховський, Наталія Сокирчук, «Главком»